Морское право в Украине - интервью для "Юргазеты"

• Морське право

- Пане Артуре, які тенденції практики надання юридичних послуг у сфері морського права можете відмітити за останній рік в Україні? Наскільки популярною та конкурентною вона є?

- Практика надання юридичних послуг у сфері морського права за останній рік дещо пожвавилася. Це не пов’язано з пожвавленням ринку морських перевезень в Україні, та й в усьому світі, на що ми сподівалися. Навпаки, морська економіка минулого року продовжила просідати. Ми й раніше спостерігали, що прямого зв’язку між динамікою ринків, які ми обслуговуємо, та ринком юридичних послуг немає, хоча ці ринки й корелюються. Практика юридичних послуг, які надаються Interlegal у галузі морського права, досить сформована і виявляє постійну тенденцію зростання. Ми пов’язуємо таку тенденцію з нарощуванням наших маркетингових зусиль та подальшим поліпшенням якості послуг, які ми надаємо клієнтам, що у кризові або депресивні часи має особливе значення для ринку юридичних послуг. Рівень конкуренції на цьому ринку демонструє стабільний ріст. Хоча не можна сказати, що має місце значна «перепродукція», тобто великий надлишок пропозиції на ринку юридичних послуг у галузі морського права в Україні. Поки що роботи вистачає тому, хто може забезпечити належний рівень якості послуг та знайти свою нішу на ринку. Наприклад: досить популярною є практика надання послуг з реєстрації суден малого флоту. Ця практика тісно пов’язана не лише з практикою у сфері морського права, а й з нашою корпоративною практикою, оскільки реєстрація судна часто-густо потребує вирішення питань оподаткування та створення корпорації. Ще тісніший зв'язок практика у галузі морського права має з практикою міжнародної торгівлі, бо найчастіше міжнародна торгівля відбувається з використанням водного, зокрема морського, транспорту. Останнім часом отримала широку популярність практика правового супроводу міжнародної торгівлі сільськогосподарськими товарами, особливо зерновими культурами. Україна твердо закріпила за собою чільне місце серед світових експортерів у цій галузі. Можливо стабільна популярність ринку юридичних послуг в Україні пояснюється комплексним підходом юридичних фірм до послуг, які ними надаються, високим рівнем якості та оперативності роботи українських юристів.      

- Що можете сказати про рівень розвитку ринку юридичних послуг Одеси?

- Ринок юридичних послуг у місті Одеса нам добре знайомий, оскільки головний офіс нашої компанії знаходиться у цьому місті. Велика Одеса – це місце, де знаходяться найзначніші українські морські порти. Останнім часом можна спостерігати відносну стабільність у діяльності морських портів та терміналів. Вся юридична та морська спільнота Одеси очікує реформування портового господарства, яке є невід’ємною частиною морського господарського комплексу, що буде сприяти подальшому розвитку української економіки в цілому. А Одеса як частина, причому значна частина, України від цього матиме великий зиск. Зрозуміло, наші послуги не обмежуються міжнародними ринками та специфікою крупних проектів. Нещодавно ми відкрили практику адвокатського супроводу особистих справ. У рамках цієї практики вже зроблено дуже багато. Так, наші адвокати добилися звільнення митного брокера від адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на суму більше мільйона гривень. Розвиток цієї практики сприяє значній диверсифікації нашої діяльності. Ми приймаємо участь не лише у цивільних, господарських та адміністративних а й у справах, пов’язаних з кримінально-правовим переслідуванням, причому не лише як захисники, але й у якості представників сторони, яка потерпіла від правопорушення. Наприклад: у квітні цього року український судновласник без будь-яких пояснень відмовився сплатити ціну бункеру, поставленого на судно, чим спричинив дуже значні збитки для продавця. Може здатися, що виник суто комерційний спір з приводу оплати поставки. Однак ми виявили у цій справі ознаки кримінально правопорушення – шахрайства. От і правоохоронні органи насамкінець погодились з тим, що треба відкрити кримінальне провадження відносно посадових осіб компанії, яка замовила бункер, хоча щоб переконати їх у цьому було необхідно звернення до суду з заявою про бездіяльність органів досудового слідства.       

- Компанія Interlegal, окрім головного офісу в Одесі, має свої представництва у Стамбулі, Батумі та Варні. Скажіть, чому саме ці країни та міста? Як координуєте роботу з іноземними офісами?

- Авжеж. Ми маємо на меті створення інтегрованої системи надання юридичних послуг у Чорноморсько-Азовському басейні. Таким чином, ми об’єднали бізнес з нашими традиційними партнерами з Туреччини, Грузії та Болгарії. Повним ходом іде створення офісу у Румунії. Оскільки основним напрямком нашої практики є морське право та міжнародна морська торгівля, найтісніші зв’язки складаються з нашими партнерами у портових містах. Проблеми з координацією роботи з іноземними офісами немає. Ми тісно співпрацюємо на взаємовигідних засадах. Зрозуміло, лише бізнесом наше спілкування не обмежується. Так, нещодавно пройшла 16-та конференція Grain & Maritime Days in Odessa 2017, де були присутні наші партнери не лише з названих країн, а й з Росії, Молдови, інших країн, причому не лише Чорноморсько-Азовського басейну. На цій конференції обговорювалися актуальні питання міжнародної зернової торгівлі, морських перевезень та велике коло пов’язаних з цими сферами проблем, зокрема, правових. Крім офісів, з якими ми об’єднали свій бізнес, є близько трьох десятків партнерів, з якими ми співпрацюємо на умовах асоціації. Здебільшого це англійські компанії та компанії, які базуються у басейні Середземного моря. Хотілося б навести свіжий приклад такої співпраці. Як раз під час проведення конференції Grain & Maritime Days in Odessa 2017 надійшов запит судновласника у зв’язку з арештом капітана судна на Кіпрі за відвідання портів Північного Кіпру. Спеціалістом Interlegal разом з представником асоційованого офісу у Республіці Кіпр був організований виїзд на місце адвоката, який забезпечив звільнення капітана на другий день. Звільнення капітана судна та повернення його на борт зайняло менше доби. Така оперативність забезпечується нашим сервісом 24/7 та тісною співпрацею з асоційованими офісами. У цьому випадку – з офісом адвоката Джорджа Замбартаса, який, до речі, брав участь у роботі Конференції.

- Наприкінці березня Верховна Рада відправила на повторне читання законопроект "Про внесення змін до "Кодексу торговельного мореплавства України" (реєстр. номер 2712). За словами його ініціаторів, він покликаний сприяти розвитку судноплавства в Україні та вантажоперевезень по річках. Яку оцінку можете надати пропонованим змінам? Наскільки в цілому потребує змін та доповнень Кодекс?

- Дійсно, 21.03.2017 на повторне друге читання було відправлено проект Закону «Про внесення змін до Кодексу торговельного мореплавства України" щодо сприяння розвитку судноплавства в Україні», внесений народними депутатами України Козиром Б. Ю., Дубневичем Я. В., Євтушком С. М., Корчиком В. А., Макар'яном Д. Б., Пономарьовим О. С., Урбанським О. І., Побером І. М. Прийняття такого закону може сприяти розвиткові судноплавства в Україні, зокрема, каботажу. Хоча резервування каботажних перевезень за суднами під національним прапором – це дуже розповсюджена в усьому світі практика, з огляду на слабкість українського флоту, можна допустити участь у каботажних перевезеннях в Україні суден під прапорами інших держав, крім держави-агресора. Натомість законопроектом передбачається заборона участі у каботажних перевезеннях суден, власниками яких є громадяни держави-агресора. Це досить сумнівне положення. З точки зору виокремлення саме судновласників-громадян Російської Федерації, як це можна зрозуміти й без коментарів. Разом з тим, у процесі обговорення законопроекту та підготовки його до повторного другого читання вже внесено пропозицію враховувати також власність юридичних осіб РФ. Такий варіант вже більш логічний. Але про прапор все ж таки згадати потрібно на нашу думку. Значно цікавішу новелу планується ввести до ст. 32 Кодексу торговельного мореплавства. По-перше, планується враховувати не лише державну власність при визначенні національності українського судна, а й комунальну. Така новела особливо цікава для Одеси, де можливим є створення комунальної судноплавної компанії. Ще зовсім недавно це було нереально. Крім того, знімається обмеження на участь у юридичній особі-судновласнику іноземних осіб, крім осіб держави-агресора. Зрозуміло, всі ці зміни та доповнення мають сенс, але Кодекс торговельного мореплавства України, – дуже прогресивний нормативний акт на момент його прийняття, - вже досить застарів та потребує суттєвого оновлення. У тому числі положення про право плавання під Державним прапором України. З нашої точки зору, давно вже назріло введення в Україні Міжнародного суднового реєстру. Принагідно маю визначити нашу позицію щодо питання, яке неможна залишити без коментарів. Це питання вже піднято вище. Воно стосується агресивної поведінки нашого сусіда, у тому числі й по Чорноморсько-Азовському басейну, - Російської Федерації. Чи можна було за радянської доби знайти більш дружні народи ніж російський та український? Навряд. Зрозуміло, що у рамках колишнього Радянського Союзу ця дружба інколи була підпорядкованою політичним і правовим реаліям досить сумнівного ґатунку. Хоча Росія у СРСР вважалася старшою сестрою серед союзних республік, мабуть саме російський народ найбільше потерпав від радянської політико-правової системи, яку можна визначити лише як антидемократичну, навіть відверто тоталітарну. Коли радянська система розвалилася, у Росії виник та зміцнився тренд, так би мовити, до реваншу, чи до «відновлення історичної справедливості». У ХХІ сторіччі цей тренд виродився у великодержавний, який мав глибоке коріння й у дорадянські часи. Нажаль, саме Україна стала головним об’єктом великодержавної політики свого сусіда. Форми поведінки російської держави, в які втілилась ця політика, явно порушують сучасне міжнародне право, що відкрито визнається міжнародним співтовариством націй. Окупація Криму, створення та підтримання військового протистояння на Сході України не може не відбиватися негативно на відносинах у сфері господарських підприємницьких відносин. Але позиція нашої фірми у цьому питання залишається незмінною: справедливість має узяти гору. Рано чи пізно (хотілося б щомога раніше) кризу у відносинах народів та держав буде подолано. А до того треба розвивати економіку, насамперед, та й інші сфери життя нашого суспільства, навіть якщо конфлікт затягнеться. Зразком може слугувати ситуація, яка склалася на Кіпрі, де вищезгадана Республіка Кіпр успішно розвивається уже десятиліттями. Уряд створив там дуже привабливий інвестиційний клімат, зокрема, у судноплавному бізнесі. Таким чином, стає зрозуміло, у тому числі з практики надання конкретних юридичних послуг, що бізнес значною мірою залежить від політики.           

-  Наскільки інвестиційно привабливим є судноплавний бізнес в Україні?

- Це питання справді ключове. Не дивлячись на всі труднощі судноплавного та морського взагалі бізнесу, він є дуже інвестиційно привабливим в Україні, але не досить привабливим для того, щоб у нашій країні виникла сучасна морська економіка. Ми вже згадували слабкість українського флоту, яка стала притчею во язицех. Реформи у портовому секторі української економіки до цих пір мають скоріше декларативний характер, ніж характер реальних зрушень. Таким чином, інвестиційний клімат для судноплавного бізнесу в Україні може стати значно більш привабливим. Зняття регуляторних заборон у розумних межах буде сприяти подальшому пожвавленню судноплавства, що неодмінно матиме позитивний вплив на всю українську економіку. Боротьба проти корупційних схем, які дуже заважають інвестиційній привабливості судноплавства, йде в Україні без належної рішучості. Більше того, останнім часом такі прояви отримують ще більше поширення, що підриває довіру міжнародних інвесторів. Контролюючі та правоохоронні органи здійснюють тиск на морський бізнес без належної обґрунтованості. Політична криза та військові дії на Сході, не кажучи вже про окупацію Криму, зовсім не сприяють поліпшенню інвестиційній привабливості України. Тим не менше, ми зі стриманим оптимізмом дивимось на тенденції морського, в тому числі судноплавного бізнесу. А розвиток інвестиційної привабливості – це запорука розквіту будь-якого бізнесу. Зняття адміністративних рогаток, які заважають прогресу у відношенні інвестування морського господарства, зокрема та особливо, приватного іноземного інвестування може зрушити справу з мертвої точки. Можна навести й сучасні позитивні приклади інвестування судноплавства в Україні. Так, Нібулон – лідер аграрного ринку України створює власний флот. Нажаль, комплексний аналіз всіх тенденцій взаємно залежних ринків, які складають у своїй сукупності морську економіку, не сприяє посиленню оптимістичних настроїв. Більше того, холодний аналіз сучасного стану та векторів розвитку морських ринків створює враження, що зростання ринків та їх суттєвого пожвавлення найближчим часом годі очікувати. Однак надію в нас вселяє те, що ми живемо й наполегливо працюємо кожен день на благо нашої України, яку любимо. Ми намагаємося вибудовувати відносини з усіма нашими партнерами та клієнтами, йдучи на розумні та виважені компроміси.             

-  Розкажіть, будь ласка, якою є судова практика в галузі морського права? Які спори є найбільш трендовими?

- Судова та арбітражна практика нашої юридичної фірми дуже різноманітна. Сфера морського права та міжнародної торгівлі – найбільш широке її поле. Ці галузі дуже тісно взаємно пов’язані. Хоча найбільшим успіхом ми вважаємо спори, в яких вдається досягти мирного компромісу ще до звернення до суду чи арбітражу, одним з наших принципів є готовність у будь-який момент звернутися до юрисдикційних форм захисту прав наших клієнтів. Часто-густо нам доводиться супроводжувати спори бізнесу з державними органами. Однак останнім часом, мабуть, найбільш трендовими є справи про арешт суден або про звільнення суден від арешту. Значно збільшилась останнім часом кількість справ, які ми ведемо у міжнародних арбітражах. Ці спори виникають з відносин міжнародної зернової торгівлі морем у арбітражних інститутах GAFTA – Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами та FOSFA – Федерації асоціацій з торгівлі олійними, насінням олійних культур і жирами. Щодо суто судової практики, можна стверджувати, що саме справи про арешт морських суден є найбільш розповсюдженими у цій сфері нашої практики. Останнім часом практика українського господарського суду значною мірою стабілізувалася і набула рис, притаманних розвиненим юрисдикціям. Відтак ми широко використовуємо судновий арешт як захід, який забезпечує багато функцій: визначення юрисдикції розгляду морської вимоги, забезпечення цієї морської вимоги та відповідного позову. Однак взагалі у світі спостерігається тенденція скорочення кількості судових спорів. Щоб утримати рівень якості послуг чи поліпшити їх неодмінно треба виходити на іноземні та міжнародні ринки. Наша юридична фірма була одною з перших українських фірм, які вийшли на ринок надання послуг правового супроводу спорів у арбітражі LMAA - Лондонської асоціації морських арбітрів. Мене та ще одного партнера Interlegal - Миколу Мельникова було обрано асоційованими членами LMAA. Треба здобувати та закріплювати на практиці знання англійського права, тому що контракти у сфері зовнішньоекономічної діяльності, особливо у галузі морської торгівлі та перевезень, передбачають застосування саме англійського права та юрисдикцію англійського суду чи лондонського арбітражу. Дуже корисно узагальнювати практику юридичного супроводу як спірних, так і безспірних справ, наприклад, складання чартерів та інших договорів фрахтування суден і перевезення вантажів. Важливо не очікувати скорого та легкого заробітку (тут це неможливо), а наполегливо працювати і інвестувати, здобувати досвід, знання, стосунки.

Опубликовано в жернале "Юргазета""

Артур Ніцевич

nitsevych@interlegal.com.ua