Бізнес-колаборації та партнерські угоди під час війни
3 Серпня, 2023
4
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну держави-агресора ми всі опинились у складних і незвичних умовах, які не можна порівняти ні з чим, що ми коли-небудь переживали. Та всупереч усім обставинам, ми продовжуємо жити і працювати, а бізнес-спільнота продовжує вести бізнес та диверсифікувати свої активи.
Більш того, вчорашні конкуренти чи контрагенти домовляються вести бізнес разом та організовують нові проекти-колаборації, де 1+1=3.
Ми хотіли б на кількох прикладах показати, як український бізнес адаптується до поточної ситуації у незвичний спосіб і як такі відносини можуть і повинні бути закріплені в правовому полі.
1. Trade & Shipping.
У чому полягав сенс колаборації.
Один з майбутніх партнерів мав бізнес з агротрейдингу. У перший місяць після закриття українських морських портів він вирішив, що потрібно рухатися в бік свого флоту. Оскільки він був професіоналом, купівля судна розглядалася лише за умови, що управління буде здійснюватися досвідченим судовим менеджером. Менеджер має організувати використання судна таким чином, щоб здійснювалось перевезення вантажу агротрейдера та в той самий час не було простою у разі його відсутності. При цьому трейдер вважав за необхідне, щоб менеджер був співвласником судна, забезпечуючи максимальну залученість у бізнес-проект.
Таким чином, трейдер інвестує в новий бізнес і отримує транспорт (доступний йому першочергово в умовах високої конкуренції) для перевезення власних товарів, а судовий менеджер купує нове судно в складчину і розширює вже знайомий йому напрямок бізнесу. Значна історія роботи на агроекспортному ринку допомогла швидко знайти партнера, що відповідав професійним умовам та рівню персональної довіри.
Враховуючи особливості взаємовідносин між партнерами, юристи Interlegal супроводжували розробку та укладення акціонерної угоди (SHA), яка регулюється англійським правом.
Договір, зокрема, передбачав:
– ролі партнерів та сфери їхньої відповідальності;
– порядок обліку доходів, оскільки чартери переважно мали організовуватись партнером з шиппінгу;
– механізм вирішення конфліктів і подальшу долю основного активу спільної компанії – судна;
– порядок і ставки за користування судном, умови надання пріоритету.
Робота над акціонерною угодою проводилась з використанням карусельного інтерв’ю, що дозволило в стислі терміни повністю врахувати очікування та інтереси обох партнерів, і в той же час змоделювати сценарії розвитку відносин у майбутньому.
Найбільш потенційно складними питаннями були:
(а) очевидний конфлікт між інтересами партнера-трейдера як фрахтувальника, який прагне отримати найнижчий можливий фрахт, і інтересами судновласника, мета якого – максимальний дохід від експлуатації активу у вигляді судна
(б) необхідність розмежування ролей власника бізнесу та менеджера, а також забезпечення навіть ще більшої прозорості у питаннях управління судном, ніж у звичайній професійній діяльності.
В результаті в акціонерній угоді, з якою погодились обидва партнера, були виписані конструкції для виявлених випадків можливих непорозумінь, а також передбачені загальні принципи для врегулювання інших конфліктів, в тому числі шляхи виходу з тупикових ситуацій.
Бізнес триває вже більш року при повному розумінні партнерів, які не тільки “маневрують” разом у сучасних військово-політичних умовах, а ще й будують плани на майбутнє.
2. Агротрейдери у Швейцарії.
Наступна колаборація розпочалася з того, що власник швейцарської трейдової компанії отримав пропозицію про партнерство від швидкозростаючого бізнесу, з яким він раніше вже мав кілька успішних бізнес-угод. Особливість ситуації полягала у тому, що при юридичному об’єднанні в одну компанію практично пропонувалося вести окремий облік бізнесів партнерів з компенсацією окремих послуг.
Взаємна вигода будувалася на тому, що швейцарська компанія володіла брендом на ринку і рахунком у рейтинговому банку з гарною кредитною історією, а новий партнер мав можливість суттєво збільшити оборот швейцарської компанії та її привабливість в очах контрагентів, фінансових установ тощо. У результаті мала б вийти ситуація win-win.
Але залишались сумніви та питання, які направили до юридичного радника. Оскільки вклади були нерівними, а злиття було неповним, першим питанням стало, як обмежити вплив партнерів на управління бізнесами один одного.
Завданням Interlegal було:
– надати консультацію з питань швейцарського права щодо всіх можливих форм взаємовідносин між нерівними по вкладам партнерами в компанії, що має в собі більш ніж один бізнес;
– допомогти у виборі найбільш відповідної форми взаємовідносин;
– реалізувати обраний варіант із залученням асоційованого офісу в Швейцарії.
Слід зазначити, що швейцарські компанії досить часто використовуються нашими клієнтами, особливо для трейдової діяльності, а швейцарське законодавство є досить гнучким і варіативним.
З усіх варіантів найбільш прийнятною виявилася особлива форма участі в швейцарській компанії – на підставі сертифікату участі (NB: не плутати з сертифікатом акцій). Учасник, який володіє таким сертифікатом, не матиме права голосу в компанії та не зможе брати участь в управлінні (на зборах акціонерів), але матиме певний статус, достатній для сторін у даному випадку.
З огляду на це, Клієнту було запропоновано структуру документів для оформлення домовленостей із майбутнім партнером. Юристи Interlegal також надали рекомендації щодо врегулювання питань, пов’язаних з розмежуванням фінансових оборотів бізнесів та клієнтських потоків; розподілом майбутнього прибутку між партнерами; позиціонуванням відносин партнерів у взаємодії з банками компанії тощо.
Зараз триває погодження умов між сторонами.
3. Інвестиції у Дунай.
Наразі через війну в Україні та обмежену роботу морських портів, річка Дунай стала рятувальним кругом для багатьох перевізників.
У цьому випадку сенс колаборації був наступний:
Одна компанія володіла річковим флотом (баржами) і займалася перевезенням вантажів, тоді як інша компанія профінансувала придбання нового флоту і мала намір повернути надане фінансування за рахунок пільгового перевезення власних товарів цим флотом. Обидві компанії були клієнтами Interlegal, тому перше з чого ми почали – це отримали згоду обох сторін на роботу в умовах потенційного конфлікту інтересів.
У цьому випадку структура взаємовідносин між партнерами була закріплена системою договорів про фінансування, послуги перевезення тощо і не отримала свого вираження в акціонерній угоді.
Тим не менш, навіть за таких обставин сторони письмово зафіксували основні домовленості:
– порядок надання фінансування (мета, умови повернення та механізм забезпечення виконання боржником зобов’язань);
– порядок надання послуг перевезення та тарифну сітку;
– відповідальність сторін та способи покриття збитків у разі порушення зобов’язань.
Крім того, зважаючи на значний обсяг інвестицій та специфіку (мобільність) активів, сторони також убезпечили домовленості та самі активи від вимог третіх осіб за допомогою системи застав флоту.
Юридичний радник у даному випадку зробив весь комплекс послуг, включаючи підготовку договірної бази для діяльності, купівлю-продаж, реєстрацію та заставу флоту в реєстрі прапору. Крім того, із залученням декількох асоційованих європейських офісів була обрана найбільш придатна юрисдикція для релокації персоналу та проведена реструктуризація бізнесу з консолідацією флоту в одній структурі.
Проект успішно пройшов випробування часом та постійно масштабується.
Підсумовуючи, і, звісно, як юристи, ми радимо завжди закріплювати домовленості між партнерами офіційно. Всі приклади лише підтверджують тезу про те, що найміцніший шлюб – той, що скріплений шлюбним контрактом, а головне у шлюбному контракті – не папір і підписи, а відверте обговорення майбутніх відносин та потенційних конфліктів до весілля.