Хто з нерезидентів повинен стати на облік в ДПСУ?
15 Квітня, 2021
3
У зв’язку з розпочатою на початку року кампанією щодо взяття на облік податкової служби нерезидентів та прийняттям змін до Порядку обліку платників податків і зборів (Наказ від 08.02.2021 № 62, що вступив в силу 19.03.20201), ми вирішили ще раз торкнутися цієї теми та дати відповіді на основі питання. Цей матеріал підготовлений у співавторстві з нашими партнерами Аудиторською фірмою «Тріада».
1. Хто з нерезидентів повинен стати на облік в ДПСУ?
Іноземні юридичні компанії, організації, які:
- здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва (таким чином, некомерційні представництва, легалізовані у встановленому порядку, також повинні встати на облік в ДПС);
- придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні;
- відкривають рахунки в банках України відповідно до статті 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»;
- набувають право власності на інвестиційний актив, акції, корпоративні права, частки в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. «а» пп. 141.4.11 ПКУ, що відповідають таким умовам:
- у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та
- у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській юридичній особі на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на акції, корпоративні права у статутному капіталі юридичної особи – резидента України, за умови що: у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалась за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій юридичній особі – резиденту України або використовується такою юридичною особою – резидентом України на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
- з 01.01.2022 – іноземна компанія, яка має місце ефективного управління на території України та має намір скористатись правом визнати себе податковим резидентом України відповідно до п.п. 133.1.5 ПКУ. Взяття на облік такої іноземної компанії здійснюється у контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта ефективного управління.
- Які вищеперелічені нерезиденти, повинні зареєструватися саме платниками податку на прибуток підприємств?
Обов’язковому взяттю на облік у якості платників податку на прибуток підлягають іноземні юридичні компанії, організації, перелічені у п.п. 1 та 4 відповіді на питання 1, тобто ті, що:
- здійснюють діяльність в Україні через постійні представництва;
- набувають право власності на інвестиційний актив у разі виконання вищеперелічених умов. При цьому, якщо при операції відчуження інвестиційного активу не утворюється прибуток – обов’язок нерезидента стати на будь-який податковий облік в Україні виглядає сумнівним.
Інші нерезиденти встають на облік просто як платники податків.
Нерезиденти, які придбали нерухомість на території України та здають її в оренду, повинні зареєструватися платниками податку на прибуток, на нашу думку, не у будь-якому випадку, а тільки якщо мають ознаки постійного представництва, наприклад, наявність в Україні осіб, які на підставі договору, іншого правочину або фактично мають та звичайно реалізують повноваження вести переговори щодо суттєвих умов правочинів, внаслідок чого нерезидентом укладаються договори (контракти) без суттєвої зміни таких умов, та/або укладати договори (контракти) від імені нерезидента, у разі, якщо зазначена діяльність здійснюється особою в інтересах, за рахунок та/або на користь виключно одного нерезидента та/або пов’язаних із ним осіб – нерезидентів.
Наявність у нерезидента банківськівських рахунків в Україні теж не зобов’язує нерезидента беззаперечно реєструватися платником податку на прибуток.
З 01.01.2022 р. іноземні компанії, які мають місце ефективного управління на території України (але не підпадають під ознаки постійного представництва) мають право визнати себе податковим резидентом України. Це може мати сенс для іноземних компаній, власниками яких є резиденти України, так як у такому випадку ці компанії не вважаються КІКами. Звертаємо увагу, що на нашу думку, саме «мають право», а не зобов’язані. Тому, якщо податківці будуть когось примусово ставити на облік, то вважаємо, що є можливість оскаржити це в суді.
- Які строки діють для взяття на облік та в якому органі ДПС реєструватися?
Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, визначеної в абз. 1 п. 64.5 ПКУ, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов’язаний подати:
- у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу – до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;
- до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;
- до відкриття рахунку в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку або іншої фінансової установи, в яких відкривається рахунок (в разі відкриття рахунків нерезидентом в декількох банках України, які розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, взяття на облік іноземної компанії здійснюється лише в одному податковому органі (за місцезнаходженням банку в якому відкрито перший рахунок));
- до дати здійснення першої оплати за інвестиційний актив, що придбавається, – до контролюючого органу за місцезнаходженням української юридичної особи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, що є предметом такого правочину.
- Чи можуть нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України, стати на облік в ДПС без акредитації (легалізації) представництва?
Можуть і зобов’язані. Нерезидент, що здійснює господарську діяльність на території України через своє постійне представництво, яке не акредитоване (зареєстроване, легалізоване) на території України як відокремлений підрозділ нерезидента, одночасно із поданням заяви та документів про реєстрацію платником податку на прибуток надає відомості про таке своє постійне представництво шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП.
Прикладом таких представництв можна вважати резидентів – агентів/посередників (наприклад, резидента – ексклюзивного агента морської лінії нерезидента, який не є агентом з незалежним статусом), так як з 01.01.2021 з ПКУ зникла норма, що такі платники податку на прибуток не потребують окремої реєстрації. Для доведення, що агент є незалежним, агент повинен підготувати відповідний пакет документів, які зменшать ризик визнання агента залежною особою від нерезидента і будуть слугувати базою для відстоювання своїх прав у суді.
- Чи повинні діючи представництва нерезидентів пройти перереєстрацію?
Нерезиденти, постійні представництва яких перебувають на обліку як платники податку на прибуток підприємств, зобов’язані були протягом трьох місяців (з 01.01.2021 до 31.03.2021) подати до контролюючих органів документи для взяття таких нерезидентів на облік як платників цього податку у порядку, встановленеому п.64.5 ПКУ.
Після взяття на облік іноземної компанії як платника податку на прибуток, її постійне представництво знімається з обліку як платник податку на прибуток і залежно від того, чи акредитоване таке постійне представництво як відокремлений підрозділ на території України, має як платник інших видів податків:
- продовжувати перебувати на обліку в контролюючих органах – у разі коли йдеться про акредитований відокремлений підрозділ нерезидента, що має код ЄДРПОУ;
- бути знятим з обліку в контролюючих органах (за заявою, в установленому порядку), – у разі коли постійне представництво не акредитоване як відокремлений підрозділ нерезидента і обліковується за 9-значним реєстраційним (обліковим) номером платника податків, який присвоюється контролюючими органами.
ДПС інформує, що нерезидентам, діяльність яких в Україні не створює постійне представництво, реєструватися платниками податку на прибуток непотрібно. Розцінюємо, що це відноситься в тому числі й до некомерційних представництв.
При цьому відповідно до п. 60 підр. 10 розд. ХХ ПКУ з 01.07.2021 можуть бути призначені перевірки щодо нерезидентів (іноземних компаній, організацій), які здійснюють господарську діяльність на території України та які повинні були стати на облік у порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 ПКУ, та якими не були виконані вищезазначені вимоги, та щодо їх відокремлених підрозділів, у тому числі постійних представництв, що перебувають на обліку.
- Відповідальність.
За ведення нерезидентом діяльності через відокремлений підрозділ (у тому числі постійне представництво) без взяття на податковий облік передбачений штраф у розмірі 100 тис. грн (п. 117.4 ПКУ). Штраф накладуть на нерезидента. Негативні наслідки також можуть полягати у арешті майна, донарахуваннях із штрафами за минулий період.
