КІК та податки: зони ризику та рішення
16 Квітня, 2026
111
Компанія Interlegal провела спеціалізований вебінар, присвячений одній із найактуальніших тем для міжнародного бізнесу – контрольованим іноземним компаніям (КІК). Спікери вебінару –партнер Interlegal Ірина Воєводіна та провідний юрист Дмитро Бондар – підбили підсумки перших років дії правил КІК в Україні, поділилися нюансами практичної роботи з КІК, розібрали, як змінилися підходи ДПС та до чого готуватися бізнесу у 2026 році.
Як відзначила Ірина Воєводіна, якщо раніше податківці лише приглядалися до нових правил, то сьогодні вже сформулювали певну лінію контролю. Аналіз клієнтських кейсів дає досить чітке розуміння «зон ризику» – на що звертають увагу податкові органи, яку позицію займають у питаннях КІК, та які запобіжні заходи допоможуть уникнути потенційних проблем.
Звільнення від оподаткування: що працює на практиці
За даними податкової, за 2022-2024 рр. вже подано понад 58 тисяч звітів про КІК, але суми податків відносно невеликі. Це свідчить про те, що більшість компаній наразі застосовують звільнення від оподаткування.
Як зазначили спікери, найчастіше це відбувається завдяки ліміту доходу до 2 млн євро або через підтвердження активного характеру доходів у юрисдикціях, з якими Україна має договір про уникнення подвійного оподаткування.
Практика показує: саме ці підстави звільнення і стають основним об’єктом перевірки. Податкова фокусується не на всій звітності, а на тому, чи обґрунтовано застосовано звільнення – через аналіз платежів, структури доходів і наявності сабстенсу.
Хоча ДПС часто тяжіє до трактування «прибутку» як обороту, для цілей розрахунку ліміту спікери рекомендують брати саме чистий дохід. Це особливо важливо для трейдерів або компаній з великим оборотом, де сума непрямих податків може бути суттєвою і призвести до перевищення ліміту у 2 млн євро, позбавивши КІК права на звільнення від оподаткування.
Substance: як захистити пасивні доходи
Одним із найважливіших інструментів оптимізації, про який розповіли експерти, є можливість визнання пасивних доходів (дивідендів, відсотків) активними для цілей звільнення від оподаткування КІК. Проте це можливо лише за умови наявності substance (реальної присутності) в юрисдикції реєстрації компанії. Доказом substance для ДПС є наявність у компанії офісу, працевлаштованого персоналу та власного капіталу.
Якщо компанія має сабстенс, вона підтверджує, що реально працює і здатна нести ризики. Для податкової це часто є сигналом, що кейс можна закривати, пояснив Дмитро, додавши, що наявність substance сьогодні життєво необхідна для ведення бізнесу. Без цього практично неможливо скористатися перевагами договорів про уникнення подвійного оподаткування, крім того, відсутність substance – прямий шлях до блокування банківських рахунків.
Дивіденди: 9% vs 18%
Одне з ключових питань учасників стосувалося ставок оподаткування доходів від КІК. Спікери детально роз’яснили механіку «правила двох років»:
Ставка 9% (+ 5% військового збору) застосовується, якщо дивіденди було нараховано та виплачено в той самий рік, коли було отримано прибуток, або впродовж наступних двох років.
Ставка 18% (+ 5% ВЗ) застосовується, якщо розподіл прибутку відбувається на третій рік і пізніше.
Військовий збір (5%) неможливо перекрити заліком податків, сплачених за кордоном. Його доведеться платити в Україні в будь-якому разі.
Архітектура скоригованого прибутку
Окремий блок вебінару був присвячений скоригованому прибутку. Підхід податкової тут еволюціонував: якщо раніше його вимагали розраховувати навіть при звільненні, то зараз позиція змінилася. Водночас вибір між звільненням і розрахунком прибутку залишається стратегічним – наприклад, у випадках зі збитками.
Якщо не застосовується звільнення, доведеться враховувати специфічні коригування згідно з Податковим кодексом України:
- Цінні папери: Прибуток додається повністю, а збитки не зменшують базу поточного року (вони лише переносяться на майбутнє).
- Уцінка активів: Втрати від оцінки фінансових інструментів або інвестицій у дочірні компанії не враховуються до моменту їх фактичного продажу.
- Тонка капіталізація: Витрати за відсотками за кредитами обмежені лімітом у 30% від прибутку.
Пастка постійного представництва
Дмитро Бондар наголосив на важливості розмежування таких податкових категорій, як КІК та постійне представництво компанії. Навіть якщо справно подавати звіти про КІК, це не рятує від перевірки на ознаки постійного представництва, якщо управління компанією фактично здійснюється з території України, застеріг експерт.
Це підтверджує один з кейсів Interlegal, де ДПС намагалася визнати естонську компанію такою, що має постійне представництво в Україні, на тій підставі, що директор (резидент України) фізично перебував в Україні, підписував тут контракти та отримував на свою українську адресу кореспонденцію естонської фірми. Суд у своєму рішенні підкреслив, що КІК і постійне представництво – різні категорії, і зобов’язав ДПС переглянути рішення з урахуванням реальних обставин клієнта.
Статус нерезидента: як довести?
Ще один цікавий кейс стосувався відмови ДПС визнавати втрату податкового резидентства України. Спікери відзначили, що українська податкова здебільшого не дає на індивідуальні запити щодо статусу резидента чітких відповідей, обмежуючись формальними відписками. В таких випадках питання переходить у судову площину.
Саме в такій ситуації опиняються багато громадян України, які давно проживають постійно за кордоном і фактично стали резидентами цих іноземних держав, не вийшовши при цьому повністю з резидентства України. За відсутності чіткого механізму втрати резидентства України деякі з них використовують індивідуальної податкової консультації як інструмент підтвердження податковою втрати резидентства. Очікувано, що податкова відмовила у цьому, а звернення до суду залишається єдиним реальним інструментом захисту в подібній ситуації.
Як підсумок, суд зобов’язав ДПСУ переглянути ІПК, враховуючи, що об’єктивні критерії втрати резидентства та норми міжнародних конвенцій мають пріоритет над формальними відмовами податкових органів.
Звіт про КІК – доказ проти власника?
Інший прецедент, розібраний на вебінарі, стосувався використання звітності КІК для аналізу обґрунтованості застосування міжнародних конвенцій. Йшлося про типову схему, коли кіпрська компанія фінансує українське ТОВ коштами, отриманими від офшорної компанії (з БВО).
Українське товариство намагалося застосувати пільгову ставку податку на репатріацію (3–5% за Конвенцією з Кіпром замість стандартних 15%). Проте податківці через міжнародні запити та банківські виписки відстежили синхронність платежів і донарахували 3 млн грн податку на репатріацію, стверджуючи, що кіпрська ланка була суто транзитною.
Суд підтримав позицію ДПС, визнавши кіпрську компанію лише номінальним посередником, позаяк вона не мала власного фінансового ресурсу та штату, а лише перенаправляла кошти. Оскільки між Україною та БВО немає двосторонньої конвенції, донарахування базової ставки 15% залишилося у силі.
У даному випадку звіт про КІК, поданий щодо компанії на БВО, зіграв ключову роль. Оскільки в обох структурах була заявлена одна й та сама контролююча особа, суд розцінив це як прямий доказ існування єдиної групи, де кіпрська компанія виконує роль номінального посередника.
Сьогодні податкова активно використовує міжнародні запити для перевірки реальності бізнесу. Вони витребовують фінансову звітність, банківські виписки та довідки про персонал. Трирівневі структури, популярні 10 років тому, наразі створюють більше ризиків, ніж вигоди, тому фахівці Interlegal рекомендують бізнесу переходити до моделі реального іноземного холдинга. Забезпечити substance (знайти реальний офіс та працевлаштувати персонал) – єдиний надійний спосіб пройти перевірку через міжнародні запити.
Прозорий іноземний холдинг з реальною присутністю не лише захищає інвестиції в Україні, а й дає право на законні податкові “бонуси”, як-от звільнення вхідних дивідендів від корпоративного податку на Кіпрі.
Коли гнучкість зникає
Спікери вебінару відзначили, що поява правил КІК суттєво ускладнила внутрішньогрупову реструктуризацію. Якщо раніше передача активів або уступка прав вимоги всередині групи відбувалися швидко та майже непомітно для податківців, то тепер кожна така дія потрапляє в поле зору ДПС через звітність.
КІК фактично прирівняв офшорні компанії до податкового поля України. Будь-яка безкоштовна передача активу тепер може бути трактована як обдарування, що автоматично збільшує податкову базу.
Висновок вебінару досить прагматичний: КІК – це не лише звітність, а й фактор, який «підсвічує» структуру бізнесу для податкової. І саме тому ключове значення має не лише правильне декларування, а й попереднє структурування бізнесу – з урахуванням як українських правил, так і міжнародної практики.
Податківці шукають бенефіціарів через реєстри та автоматичний обмін інформацією (CRS), але найбільший ризик виникає в момент подачі першої декларації, коли компанія потрапляє «під мікроскоп» ДПС. Цю перевірку проходять ті, хто заздалегідь готує substance та доказову базу, які підтверджують обґрунтованість пільг і реальність бізнес-структури.
Зараз суди дедалі частіше стають на бік платників податків, але лише за умови належної підготовки та документального підтвердження кожного кроку, підсумували експерти.
Якщо у вас є індивідуальні питання щодо звітності КІК, підтвердження substance або розробки стратегії захисту при перевірках ДПС, звертайтеся до фахівців корпоративної та податкової практики Interlegal. Ми допоможемо убезпечити ваш бізнес в умовах нових реалій контролю за іноземними компаніями.
