Корпоративні спори у 2026: що змінив Верховний Суд для власників бізнесу
2 Липня, 2026
71

Останні рішення Верховного Суду показують одну чітку тенденцію: суди дедалі глибше занурюються у суть корпоративних відносин – хто реально контролює бізнес, чи справедлива ціна угоди, чи є треті особи з правами на частку.
Ми відібрали найважливіше з останньої практики:
- Номінальні та офшорні структури більше не рятують
Якщо кілька компаній фактично діють як одна група, суд може дістатися реального власника, ігноруючи формальну структуру. Саме так сталося у справі № 910/8714/18 щодо примусового викупу акцій, де до справи та відповідальності залучили кінцевого бенефіціара, а не формального покупця.
2. Завершення угоди ≠ завершення спору
Міноритарні акціонери можуть оскаржити розмір компенсації навіть після завершення процедури примусового викупу акцій (Постанови КГС ВС від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 та від 03.02.2025 у справі № 910/8714/18).
Верховний Суд чітко дав зрозуміти: справедливість ціни важливіша за дотримання процедури. На практиці для міноритаріїв це підтверджує реальну можливість судового захисту від примусового викупу за заниженою вартістю.
3. Передача активів до статутного капіталу може бути оскаржена
Верховний Суд вказав: якщо активи передаються після появи боргів, а сама операція не має очевидної бізнес-логіки, таку угоду можуть визнати недійсною. (Постанова ВП ВС від 18.12.2024 у справі №916/379/23; постанови КГС ВС від 19.03.2025 у справах №910/17462/23 та №910/17461/23)
Особливо ризиковими є ситуації, коли:
- передача майна відбувається вже після виникнення боргу перед кредитором;
- активи передаються пов’язаним компаніям
- майно оцінюється за заниженою вартістю;
- після угоди у боржника фактично не залишається активів.
Окрему увагу суди звертають на випадки, коли особа формально отримала частку, але реального корпоративного статусу – ні. Суд може розцінити це як приховування активів від кредиторів.
4. Шлюб і бізнес: ризик, про який забувають
Верховний Суд підтвердив, що частка, придбана під час шлюбу, може вважатися спільним майном навіть тоді, коли у ЄДР зазначений лише один власник.
Продаж без письмової згоди чоловіка або дружини можуть визнати недійсним.
І ризик несе не лише продавець – покупець теж. Оскільки саме він має оцінити :
- чи перебував продавець у шлюбі;
- чи є частка спільним майном подружжя;
- чи була надана письмова згода другого з подружжя.
Верховний Суд також підтвердив: такі спори між подружжям розглядають господарські суди (справа №922/925/25).
Корпоративні ризики рідко виглядають критичними – до моменту, коли стають судовим спором. Якщо ви хочете перевірити корпоративну структуру бізнесу, оцінити ризики або підготуватися до потенційних спорів – команда Interlegal готова допомогти.
За деталями звертайтесь до провідного юриста Corporate & Taxes Дмитра Бондаря.