Міжнародний арбітраж у період глобальної турбулентності: досвід ICAC, UMAC та LMAA
14 Травня, 2026
126
Міжнародний комерційний арбітраж є надійним фаховим механізмом для вирішення бізнес-спорів. Його значення особливо відчувається в умовах глобальної нестабільності, коли швидкість, передбачуваність і професійність розгляду виходять на перший план.
2025 рік став показовим для розуміння того, як працює ця система в умовах турбулентності. Підґрунтям для аналізу є оприлюднений річний звіт International Commercial Arbitration Court at the Ukrainian Chamber of Commerce and Industry, а також статистика London Maritime Arbitrators Association. Сукупність цих даних дозволяє оцінити функціонування арбітражу як на рівні арбітражних інституцій України (ICAC та UMAC), так і в межах глобальних ad hoc моделей (LMAA).
Інституційний і ad hoc арбітражі – дві моделі однієї системи
Перш за все, варто нагадати про принципову різницю моделей інституційного та ad hoc арбітражу.
Інституційний арбітраж – це спеціально створений, постійно діючий орган міжнародного комерційного арбітражу зі своїм регламентом, процедурами, апаратом (інколи – і реєстром арбітрів), що забезпечує повну адміністративну підтримку арбітражного розгляду. Він гарантує передбачуваність і контроль за процедурою.
Міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП України (ICAC) – це класична арбітражна інституція, яка адмініструє справи, має повну статистику та інституційну інфраструктуру.
Арбітраж ad hoc створюється за домовленістю сторін для розгляду конкретного спору і розпускається після винесення рішення у справі. Дає сторонам майже повну свободу у визначенні процедури.
У сфері морського права беззаперечним лідером ad hoc арбітражів виступає London Maritime Arbitrators Association (LMAA). Саме в Лондоні розглядається більше морських спорів, ніж будь-де у світі.
LMAA – професійна асоціація, що забезпечує правила та експертизу для ad hoc арбітражу, тому її статистика базується на даних самих арбітрів і є лише орієнтовною.
Обидві моделі міжнародного арбітражу ефективно співіснують і обслуговують різні сегменти міжнародної торгівлі. Їх поєднання формує ефективну глобальну систему вирішення спорів.
Український арбітраж: стійкість перед викликами
Попри четвертий рік повномасштабної війни, Міжнародний комерційний арбітражний суд (ICAC) та Морська арбітражна комісія (UMAC) при Торгово-промисловій палаті України забезпечують ефективне, оперативне та справедливе вирішення міжнародних комерційних спорів.
В умовах військової ескалації, економічного стресу і трансформації звичних моделей міжнародної торгівлі українські арбітражні інституції демонструють інституційну стійкість, відкритість, найвищі світові стандарти арбітрування спорів та активну позицію у популяризації арбітражу у світі.
У 2025 році ICAC прийняв до провадження 304 справи та завершив розгляд 296. Цей показник дещо нижчий, ніж у попередніх роках, оскільки відображає загальні економічні процеси: зниження ділової активності, скорочення торгівлі та інвестицій. Водночас інші дані свідчать, що у період невизначеності великий бізнес довіряє українському арбітражу найбільш складні та високовартісні кейси. Зокрема, 24% справ ICAC у 2025 рокі становили спори з ціною позову від 1 до 50 млн доларів США.
ICAC стабільно дотримується високих стандартів організації арбітражного провадження та дотримання процесуальних строків. За підсумками року, 90,5% справ розглянули у строк, що не перевищував шести місяців. Більше половини спорів (53,4%) вирішилися менш ніж за три місяці, ще 35,8% – у межах 3-6 місяців. Лише незначна частка справ перевищила ці часові межі.
Такі показники відповідають як найкращим міжнародним практикам інституційного арбітражу, так і очікуванням бізнес-спільноти.
Довіра бізнесу – головний індикатор
Окремої уваги заслуговує структура спорів за роками укладення контрактів. У 2025 році 76,6% справ виникли з договорів, укладених уже під час війни. Це важливий сигнал, що бізнес зберігає довіру до українського арбітражу та свідомо обирає його як основний механізм вирішення потенційних конфліктів.
Не менш показовою є і статистика оскарження рішень. Із 296 розглянутих справ у 2025 році заяви про скасування були подані лише у 39 випадках (13,2%). При цьому жодне з рішень ICAC за період 2022-2025 років не було скасовано. Такий рівень оспорюваності свідчить про високу якість арбітражних рішень і їхню стійкість при судовому контролі.
Важливо, що попри складнощі воєнного часу Україна як держава забезпечує сприятливий проарбітражний клімат. Українське законодавство базується на передових міжнародних конвенціях і документах ЮНСІТРАЛ, а судова практика підтримує арбітраж та швидке виконання арбітражних рішень. Так, у 2025 році 78% заяв про скасування рішень ICAC суди розглянули у термін менше ніж 6 місяців (з урахуванням апеляції). Середній строк судового розгляду з моменту відкриття провадження до ухвалення остаточного рішення у подібних справах становить 6,5 місяців.
Комбінація інституційної спроможності та судової підтримки формує передбачуване правове середовище для функціонування міжнародної арбітражної системи в Україні.
Україна як глобальна арбітражна юрисдикція
Статистика роботи ICAC яскраво демонструє його міжнародний характер. У 2025 році сторонами у справах виступали представники 47 країн світу; найбільше – бізнеси з Польщі, Кіпру, Швейцарії, Туреччини, Великобританії, Німеччини, Китаю, Литви та Румунії.
Справи розглядались відповідно до права України, Англії, Турецької Республіки, Китайської Народної Республіки, Республіки Чилі, а також відповідно до Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 1980 року.
Цю глобальність підтримує і кадрова структура інституції: рекомендаційний список ICAC налічує 114 арбітрів із 38 країн світу, серед яких 61% складають іноземні арбітри. У 2025 році у розгляді справ ІСАС брали участь фахівці з Естонії, Кіпру, Латвії, Німеччини, Польщі, Сербії, США, Туреччини, Чехії.
Такий склад забезпечує не лише географічну представленість, а й різноманіття правових підходів і практичного досвіду, що є критично важливим для вирішення складних транскордонних спорів.
Не менш важливо, що серед арбітрів представлені юристи-практики, які безпосередньо працюють із бізнесом та глибоко розуміють як комерційний, так і правовий контекст спорів. Наприклад, до арбітражної спільноти входять партнери Interlegal Артур Ніцевич (FNI, LMAA Supporting Member), Микола Мельников (MNI, LMAA Supporting Member, арбітр UMAC) та Карина Горова (арбітр ІСАС).
Це ще раз підкреслює, що сучасний український арбітраж – жива міжнародна професійна спільнота, у якій практикуючі фахівці безпосередньо впливають на формування стандартів вирішення спорів.
LMAA – ключова платформа для морського арбітражу
London Maritime Arbitrators Association сьогодні виступає ключовою платформою для арбітражного розгляду справ у сфері морської торгівлі. Ця функція зумовлена як історичною роллю англійського права у сфері шиппінгу, так і високим рівнем експертизи арбітрів LMAA.
На відміну від інституційного арбітражу, LMAA не адмініструє справи, а функціонує як професійна асоціація арбітрів, які працюють у форматі ad hoc. Це означає відсутність класичних адміністративних зборів і максимальну процесуальну автономію сторін. Така модель дозволяє зберігати гнучкість проваджень і водночас забезпечує доступ до однієї з найглибших у світі експертиз у сфері морського бізнесу.
LMAA охоплює тисячі арбітражів у морській торгівлі, які проводяться арбітрами по всьому світу. Спори, що розглядаються за правилами LMAA, включають практично весь спектр морської діяльності – від чартерів і коносаментів до суднобудування, аварій, страхування та офшорних енергетичних проєктів.
Масштаб діяльності LMAA підтверджує статистика за 2025 рік:
- призначено 3 469 арбітрів;
- відкрито 2 015 арбітражних проваджень;
- винесено 563 рішення, з яких 83 – після усних слухань.
Попри коливання окремих років, загальний показник LMAA тримається на рівні близько 3 000+ призначень щорічно, що свідчить про стабільно високий попит та незмінну роль арбітрів LMAA у вирішення спорів у морській індустрії.
Особливо показовим є те, що лише обмежена частка справ у практиці LMAA доходить до винесення фінального арбітражного рішення. Це відображає загальне тяжіння морського арбітражу до мирного врегулювання спорів, коли сторони прагнуть мінімізувати витрати часу та ресурсів, зберігаючи комерційні відносини та гнучкість у вирішенні конфліктів.
Цифровізація як новий стандарт ефективного арбітражу
Сучасний міжнародний арбітраж дедалі більше визначається не лише якістю правових рішень, але й технологічною спроможністю забезпити швидкість, безпеку та процесуальну зручність для сторін. У цьому контексті цифровізація стає важливим елементом конкурентоспроможності арбітражних інституцій.
Для ICAC та UMAC цифрова трансформація визначена як один із стратегічних напрямів розвитку. У 2025 році розпочато створення захищеної електронної платформи адміністрування справ – комплексної екосистеми, яка поєднає централізований документообіг та комунікацію між сторонами провадження.
У перспективі платформа забезпечуватиме:
- подання позовів та процесуальних документів онлайн;
- централізований обмін документами між усіма учасниками провадження;
- автоматичні процесуальні повідомлення та сповіщення;
- інтеграцію відеоконференцій для проведення слухань;
- роботу з електронними шаблонами документів;
- повний цикл управління справою – від реєстрації до архівування.
Це відповідає світовому тренду модернізації арбітражних процедур і наближає інституційні арбітражі до гнучкості, яка традиційно притаманна ad hoc моделям.
Цифрова трансформація, в свою чергу, виступає частиною ширшого процесу модернізації арбітражного середовища в Україні. Очікуване вдосконалення законодавства у сфері міжнародного арбітражу, зокрема розширення його компетенції, створює основу для подальшого розвитку інвестиційного арбітражу та підвищення привабливості України як арбітражної юрисдикції.
Міжнародний арбітраж наразі залишається стабільним і ефективним механізмом вирішення спорів, що неодноразово доводив свою надійність у кризових умовах.
Українські арбітражні інституції – ICAC і UMAC – за чотири роки війни не лише зберегли свою функціональність, а й поступово посилюють позиції на міжнародній арені. Паралельно глобальні моделі, такі як LMAA, забезпечують гнучкість і масштаб арбітражних процедур.
У результаті формується єдина екосистема, де інституційний та ad hoc арбітражі працюють разом, а ключову роль у ній відіграють фахові арбітри, здатні ефективно діяти в обох вимірах.
