24/7

«Підвищення інвестиційної привабливості потрібне нашій економіці як повітря»

19 марта : ru 2 22 марта : ru 2 25 марта : ru 2 всего: 2122.03.19

Які тренди впливають на світову торгівлю? Які зміни в законодавстві є актуальними для України? Що визначає якість та масштаб економіки держави в сучасних умовах?

Про це і не тільки розповіла у своєму інтерв'ю для «Юридичної Газети» Наталія Мирошниченко, партнер Interlegal.

 

IMG_1601

— Наталіє, з якими запитами до Вас найчастіше звертаються клієнти в межах практики міжнародної торгівлі? Які питання продовжують бути найболючішими для бізнесу?

— Практика міжнародної торгівлі для нас є однією з ключових. Не секрет, що основою міжнародної торгівлі є договір купівлі-продажу, тому левова частка клієнтів звертається до нас за консультаціями щодо укладення та виконання умов таких контрактів. Оскільки зерновий експорт відзначається найбільшою стабільністю в українському бізнесі, вже майже 10 років як ми інтегрувалися до сфери міжнародної зернової торгівлі. Отже, більшість запитань приходять з цієї царини. Ми давно стали членом FOSFA (Федерація асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням і жирами) та ведемо широку консультаційну й роз'яснювальну роботу щодо умов контрактів за проформами цієї асоціації.

Також ми працюємо з нашими клієнтами щодо різноманітних питань, які виникають у трейдерів щодо використання проформ GAFTA (Міжнародна асоціація торгівлі зерном та кормами). Щорічний семінар, який ми проводимо в Одесі за участю арбітра FOSFA і GAFTA Річарда Фейнта, є кращим цьому доказом. Минулого року ми закрили більше ніж 40 кейсів клієнтів, яких консультували з різних контрактних питань або для яких супроводжували торговельні контракти за спеціальною програмою LegalCare.

Однак укладення договору купівлі-продажу — це лише початкова база у торговельному процесі. Необхідно забезпечити транспортування товарів. Для цього потрібно узгодити положення договорів купівлі продажу (поставки) та договорів перевезення, як правило, морського перевезення, тобто чартерів та коносаментів. Також не можна забувати про умови страхування вантажів і транспортних засобів. Зрозуміло, що в усіх цих контрактах присутній аспект розрахунків, тобто платіжних відносин. Зазвичай саме ці відносини є найболючішими. Окрім того, між сторонами зовнішньоекономічних контрактів найчастіше виникають суперечки щодо кількості та якості товарів.

— Які тренди впливають на світову торгівлю?

— Вже декілька років торговельне протистояння США, ЄС та Китаю визначає клімат світової торгівлі. США та Китай, незважаючи на домовленості в межах Світової організації торгівлі (СОТ), почали торговельну війну, яка має різноманітні наслідки. Загострення відносин між ними може призвести до серйозного уповільнення темпів зростання світової (особливо китайської) експортно-орієнтованої економіки. На початку року США погодилися розпочати перемовини щодо умов торгівлі, тому в Китаї сподіваються на уникнення глобальних втрат. Для ЄС 2019 р.буде визначним у зв'язку із завершенням процесу Brexit.

В Україні 2019 р. відзначиться двома виборчими кампаніями, що можуть принести значні зміни на різних рівнях. Щодо ситуації в нашому регіоні, ми виділяємо публічні, політичні питання (зокрема, вплив санкцій на торгівлю в регіоні Чорного моря, що створює напругу серед іноземних судновласників та підвищує ризики роботи в нашому регіоні). В минулому році ми мали кілька гострих політичних кейсів, пов'язаних з проходом суден Керченською протокою та заходами у закриті порти Криму.

— Які зміни в законодавстві можуть «порадувати» нас у цьому році? Які нововведення вже демонструють свої результати?

— Насамперед, варто відзначити Закон України «Про валюту і валютні операції», який вже набув чинності. Ми бачимо, що Національний банк України підтримує реформу валютного регулювання. З 07.02.2019 р. впроваджується нова система валютного регулювання, що складається з 7-ми нових ключових нормативно-правових актів НБУ.

Як морські юристи ми завжди слідкуємо за нововведеннями у сфері торговельного судноплавства. В Україні почала функціонувати Морська адміністрація. У зв'язку з цим пожвавилася робота з підготовки до приєднання нашої держави до Конвенції MLC 2006 (Про працю в морському судноплавстві 2006 р.). Наша юридична фірма, а також Морський інститут України (відділення Морського інституту Великобританії Nautical Institute (NI)) вже давно підтримують ідею ратифікації Україною MLC.

Не менш актуальним для України є план вступу до Міжнародної конвенції про контроль суднових баластних вод і осадів та управління ними 2004 р. Це має зняти суперечності у питаннях щодо контролю ізольованого баласту, що призводять до серйозних корупційних дій, які вчиняють працівники екологічної інспекції.

Зрозуміло, що все це потрібно робити якнайшвидше, оскільки між вступом до конвенцій та впровадженням їхніх норм у практику в Україні зазвичай минає чимало часу.

— З якими країнами найкраще налагоджена співпраця щодо експорту/імпорту? Які ринки продовжують бути закритими?

— Центр тяжіння української зовнішньої торгівлі все більше зміщується у протилежний від Росії бік. У 2018 р. за рейтингом Doing Business Світового Банку Україна посіла 76 місце, що на 20 позицій вище, якщо порівнювати з 2015 р. Водночас російський ринок виявляється не закритим для України. Це ознаки нового часу, коли політичне напруження не є вирішальним чинником у зовнішніх економічних відносинах.

Що стосується зернового експорту, тут є багато нюансів. Все залежить від періоду та конкретної ситуації на ринку в певний час. Зокрема, ми бачимо (в тому числі завдяки зверненням клієнтів), що активно розвивається торгівля ячменем з Китаєм через збільшення виробництва м'яса в КНР. З експорту української кукурудзи Китай вже посів перше місце у 2017/2018 МР з об'ємом 2,5 млн тонн, а ячменю — друге після Саудівської Аравії з об'ємом 0,8 млн тонн. Левова частка експорту пшениці спрямовується в Індонезію, Єгипет, Бангладеш.

— В якому співвідношенні щодо експорту/імпорту відбувається переміщення товарів сухопутними та морськими шляхами?

— Україна — морська держава. Водний (морський та річковий) транспорт характеризується низькою собівартістю перевезень та порівняно невеликою швидкістю транспортування. Морський транспорт ефективний для перевезень на великі відстані, що вимірюються тисячами кілометрів. До категорії сухопутного (наземного) транспорту належить залізничний, автомобільний і трубопровідний транспорт. Залізничний транспорт ефективний для перевезень на середні відстані, що вимірюються сотнями кілометрів. Автомобільний транспорт відрізняється особливою гнучкістю та порівняно великою собівартістю транспортних послуг. Він ефективний для перевезень на невеликі відстані (десятки кілометрів) та в роботі за схемою «від дверей до дверей».

— Що потрібно змінити, щоб Україна стала більш привабливим майданчиком як для збуту продукції, так і для проміжної ланки у транспортних шляхах?

— Якість і масштаб економіки держави в сучасних умовах визначаються не розміром ВВП або експорту, а обсягом доданої вартості, що створюється у промисловості, а також місцем країни у глобальних ланцюгах доданої вартості. Українській економіці потрібно включитися у ці ланцюги, але робити це не з сировиною (тут ми вбудовані в ланцюги доданої вартості, але перебуваємо в їхній найнижчій маржинальній точці), а з продукцією, в якій є серйозна частка доданої вартості, створена українськими підприємствами.

Український воєнно-промисловий комплекс має сприяти інноваційній трансформації економіки країни. Варто відновити транспортне та сільськогосподарське машинобудування. Ріст інвестиційної привабливості потрібний нашій економіці як повітря. Необхідним є посилення спроможності комерційних банків, які кредитують економіку, особливо виробників сільськогосподарської продукції та зернотрейдерів, які замовлятимуть продукцію у підприємств вітчизняного сільськогосподарського і транспортного машинобудування.

Неабияке значення має розбудова транспортної інфраструктури, що сприятиме розвитку економіки країни. Потрібно вдосконалювати правове забезпечення цих процесів (наприклад, нарешті прийняти Закон «Про мультимодальні перевезення»). Також необхідно спростити практику роботи держави (зокрема, митні процедури).

— Існує висловлювання, що проходження митниці схоже на лотерею, де навіть маючи всі необхідні документи, ти не маєш впевненості в успішному її проходженні. Чи змінюється ця ситуація?

— Варто відзначити ефективне функціонування «єдиного вікна» на митниці. Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України» від 06.09.2018 р. електронна система «єдиного вікна» пристосова на до взаємодії підконтрольних органів з контролюючими.

Можна стверджувати, що користь цього Закону для імпортерів та експортерів достатньо значна. Спрощення процедур, економія часу, грошей, зусиль та нервів підприємців дозволить їм інвестувати ці ресурси в розвиток бізнесу, а не в боротьбу з чиновниками. В Україні більше ніж 90% митних декларацій обробляються в електронному вигляді. Варто зазначити, що сьогодні стурбованість бізнесу викликає необхідність подавати відскановані документи. В деяких випадках пакет документів на вантаж може містити сотні сторінок.

Таким чином, існує ще багато питань, які потребують вирішення, але позитивні зрушення відбуваються. Зокрема, про це свідчить скорочення нашої судової практики щодо митних справ. Однак є також зворотний бік медалі. На жаль, ще існує практика «регулювання» експортних та імпортних процесів шляхом огляду вантажів (особливо у контейнерах). В минулому році ми все ще мали звернення клієнтів щодо таких проблем.

— Арбітраж, медіація чи державні суди — що краще працює для врегулювання спорів з міжнародної торгівлі?

— Юридичний конфлікт є вищою, найбільш цивілізованою формою соціального конфлікту. Він протікає у межах певної процедури, а його логічною основою є достатньо жорстка аргументація. Вирішення юридичного конфлікту, як правило, формалізоване та санкціоноване волею держави. Правовий конфлікт має дві значущі форми — спір і правопорушення. Правовий спір має переважно позитивний, конструктивний характер, якщо немає елемента правопорушення в ситуації або такий елемент лише незначний.

У вітчизняній юриспруденції основним підходом до вирішення правових спорів є судовий або адміністративний порядок, тому серед науковців питання, пов'язані з альтернативним порядком їх розгляду та вирішення, залишаються малодослідженими. Однак на практиці альтернативні форми вирішення спорів набувають все більшого значення, особливо у сфері міжнародної торгівлі. Безсумнівно, саме арбітраж та медіація є найбільш популярними формами альтернативного розв'язання спорів. На нашу думку, саме арбітраж, зокрема, міжнародний, має найбільші переваги, оскільки він поєднує позитивні риси судового порядку, але при цьому позбавлений більшості його недоліків.

Вирішення правового спору шляхом компромісу є оптимальним шляхом. Саме через активну взаємодію сторін спору досягається результат, який може зберегти позиції сторін або їх узгодити, тобто обмежити, враховуючи права та законні інтереси учасників спору. Особливо ефективно такий процес протікає під егідою міжнародних організацій, найбільш впливовою з яких є СОТ. Окремо слід зауважити про проблеми корупції, що відчувається в державних судах, а в міжнародному арбітражі, вочевидь, не проявляється.

— Торговельні війни — це поле для розвитку чи удар для економіки?

— Війна, на жаль, також є способом вирішення суперечок, але точно найгіршим. Проблемна ситуація навколо українських питань — не найгарячіша в сучасному світі, але вона найближча для нас як для юристів. Сьогодні у світі спостерігаються достатньо суперечливі тенденції. Нещодавно стало зрозуміло, що Китай та Сполучені Штати Америки поки що змогли уникнути масштабної торговельної війни, досягши компромісу. Напевно, цей шлях є більш продуктивним для розвитку економіки.

— Які у Вас плани розвитку практики на 2019 р.?

— У нас достатньо насичені, але реальні плани. Ми будемо розвивати практику міжнародної торгівлі, так би мовити, класичного плану. Варто зауважити, що в широкому сенсі торговельні відносини — це не лише відносини купівлі-продажу. З міжнародною торгівлею пов'язані також інші відносини (наприклад, позасудове та судове, арбітражне врегулювання спорів у GAFTA і FOSFA).

Окрім того, ми активно навчаємо наших потенційних клієнтів під час семінарів, форумів та конференцій. Цього року ми проведемо тренінг для агротрейдерів з GAFTA контрактів та, можливо, створимо щось цікаве разом з нашим представником у Лондоні Альберто Батіні. Я впевнена, що в кінці року буде що відзначити та чим похвалитися.

Опубліковано у виданні "Юридична газета"

Автор: Наталия Мирошниченко

  • «Підвищення інвестиційної привабливості потрібне нашій економіці як повітря»2019.03.22

    Які тренди впливають на світову торгівлю? Які зміни в законодавстві є актуальними для України? Що визначає якість та масштаб економіки держа...

    подробнее
  • 500 тысяч долларов за порчу груза2017.01.11

    Задача За помощью юристов Interlegal обратился Клиент – грузовладелец, убытки которого составили  около 500 тыс. долларов США в...

    подробнее
  • Краткий экскурс по арбитражам GAFTA/FOSFA2018.07.23

    Введение Арбитраж представляет собой наиболее предпочтительный инструмент ADR - альтернативного разрешения коммерческих споров. Одни из с...

    подробнее
  • Правила арбитража FOSFA. Что изменилось?2018.04.18

    Длительная работа FOSFA над ревизией и усовершенствованием Правил арбитража и апелляции увенчалась публикацией новых Правил, вступивших в си...

    подробнее
  • Агрогруз под замком? Без паники - выход есть!2017.11.30

    1) Как часто в Вашей практике случаются дела, связанные с арестом агропродукции?   Каждый экспортный сезон таких дел не менее 10-15...

    подробнее
  • Дефолт и право на возмещение убытков по контрактам GAFTA и FOSFA при изменении рынка в пользу невиновной стороны2017.05.09

    Волатильность рынка агропродукции, как в Украине, так и за рубежом, влечет за собой волну грубых нарушений, намерений и договоренностей, дос...

    подробнее
  • Успеть исполнить решение иностранного арбитража в срок: Надо ли спешить?2016.05.25

    Как показывает сложившаяся практика, взаимоотношения участников внешнеэкономической деятельности проходят несколько стадий развития - от сог...

    подробнее
  • Все что вы скажете, может быть использовано против вас в суде, или что такое without prejudice2014.10.28

    Стороны в своей коммерческой деловой переписке достаточно часто используют юридическую формулировку «without prejudice», подразумевая, что в...

    подробнее