Рятування потопаючих – справа рук самих потопаючих
17 Липня, 2007
13
Бізнес – жорстока гра, тільки сильні волею та міцні духом можуть вижити в умовах ринкової економіки та тотальної глобалізації. Для більшості успішних бізнесменів зайняття бізнесом, це як споріднена праця, за Сковородою, праця що приносить задоволення і духу і тілу. Але останнім часом для деяких з них зайняття бізнесом стало більш схоже на Сизифову працю, ти плекаєш свою дитину, зрощуєш її, нарощуєш економічну потужність та інвестиційну привабливість, тягнеш ярмо сплати податків, аж поки не прийде страшний і могутній «Рейдер». А далі дії розгортаються за одним із всім відомих сценаріїв, результат один – горе-бізнесмен залишається в стороні спостерігати, як розвивається і процвітає його бізнес, але, вже, без нього. І знову все с початку, доводиться починати з нуля, і здається, що ніхто не може дати гарантії, що такого горя вже більше не станеться з новим «бізнесом». Так дійсно від повторної, так званої, рейдерської атаки ніхто не може бути застрахованим і ніхто не дасть гарантії, що успішне підприємство не стане ласим шматочком для «Рейдера». Але, досвідчені фахівці, юристи-практики, можуть докласти всіх зусиль, застосувавши свої знання та досвід при виборі правової форми юридичної особи через яку буде здійснюватись господарська діяльність, досвідчений юрист-практик, допоможе розробити схему розподілення контролю над активами підприємства таким чином, що материнська компанія, що найчастіше стає ціллю для рейдерської атаки, просто на просто перестане бути привабливою, оскільки на балансі у такої компанії не буде знаходитись, жодна майнова одиниця, що може стати ціллю для загарбника.
Будь-яку проблему можна вирішувати двома шляхами:
- або ж спрямувати зусилля та сконцентрувати всі ресурси на запобігання проблеми. Тобто, мета – зробити все настільки правильно, та у відповідності з вимогами законодавства, щоб не допустити настання проблеми.
- вирішувати проблему пост фактум, коли неприємності вже є реальним фактом,
Ми не випадково використали слова «правильно» та «законодавство», як не сумно, але доводиться констатувати той факт, що найчастіше об’єктами атаки рейдерів стають компанії, які досить необачно віднеслись до оформлення юридичних документів, вибрали найпростішу корпоративну схему, а отже залишили досить прогалин, та щілин для того щоб стати простою здобиччю недружнього поглинання.
Почати характеристику такого явища як «рейдерство» або «вороже поглинання», варто з визначення та розтлумачення термінології. Поняття «рейдерство», характерне для російської практики корпоративних конфліктів, і використовується для визначення недружнього захоплення підприємства, основною рисою такого «недружнього захоплення» є агресія у супроводі з насильницькими діями та використанням неправомірних дій для отримання контролю над корпорацією. В зарубіжній практиці для визначення «рейдерства», використовується поняття «hostile takeover» , що означає «вороже поглинання». Однією з основних рис ворожого поглинання в зарубіжній практиці є скупка акцій на фондовому ринку. Акції скупаються великими пакетами, без будь-яких публічних звернень до акціонерів. Така дія є альтернативною «тендерній пропозиції», коли поглинач прямо пропонує акціонерам викупити їх акції з метою поглинання, за грошові кошти, шляхом обміну на інші цінні папери, або комбінацію цих активів. Для приховування істинних цілей скупки акцій, поглинач, безпосередньо не займається скупкою акцій а використовує для цього підконтрольні йому компанії.
Українська практика ворожого поглинання не має жодної спільної риси з зарубіжною. Причинами для цього є мало розвинуте законодавство в сфері біржової діяльності та обмеженість в методах ведення корпоративних війн. Але українськими рейдерами використовуються методи, аналогів яких, немає ніде в світі. Серед основних причин такого явища можна назвати наступні:
У будь-якому випадку ціллю ворожого поглинання є контроль над активами корпорації. Одним із найпоширеніших методів рейдерства і в той же час найпростішим є поглинання з використанням банкротства. Схема є досить простою і нехитрою. Корпорація поглинач скуповує всі борги корпорації-цілі, надалі ініціює процедуру банкротства, і таким чином отримує контроль над активами підприємства. Або ж, процедура банкротства може бути, як наслідок використання корпорацією-поглиначем корпорації- посередника, для заключення з корпорацією-ціллю контракту, на поставку товару, з усною домовленістю про відстрочку платежу. Далі, звісно ж усна домовленість забувається і корпорація посередник вимагає погашення заборгованості. Надалі, відбувається уступка права вимоги боргу корпорації-поглиначу. Корпорація-ціль не в змозі погасити заборгованість, поглинач ініціює процедуру банкротства і таким чином контроль над активами корпорації-цілі переходить до корпорації-поглинача. Варто зазначити, що в такій ситуації корпорація-ціль, виступає жертвою власної недобросовісної поведінки. Якщо б, всі переговори проводились у присутності юриста, а так, будь-які досягнуті домовленості були зафрагментовані на папері у вигляді договірних зобов’язань, такої ситуації, можна ,було уникнути. Але процес банкротства – процедура, що підходить далеко не всім «рейдерам». Якщо «рейдеру» потрібне саме діюче підприємство, а не тільки його майно, можливе використання наступних заходів для отримання контролю над корпорацією:
Отже, ми назвали відомі на сьогодні методи недружнього поглинання та розглянули один із найбільш поширених методів. Наступним логічним питанням має бути, як на початковій стадії можна визначити, що підприємство стало потенційною ціллю рейдерської атаки. Для цього керівництву корпорації варто поставити собі наступні запитання:
Відповівши на наведені вище запитання у стверджувальній формі керівництво корпорації може бути впевнено в тому, що активи компанії є ціллю майбутньої рейдерської атаки. Виявивши на ранній стадії ознаки ворожого поглинання у корпорації-цілі є можливість та час для вжиття заходів щодо запобігання ворожому поглинанню. Одним з таких методів є переведення активів корпорації у дочірні структури. Після передачі активів у дочірні структури, якщо такі структури є акціонерними товариствами, вони відділяються від материнської компанії шляхом випуску власних акцій одна для одної. Ціллю такого відділення є зменшення долі материнської компанії в кожній до 25 відсотків. Таким чином отримуючи керівництво над материнською компанією, поглинач не отримує активів, які й були саме ціллю ворожого поглинання.
Аналізуючи вищенаведений матеріал варто зазначити, що законодавство України потребує внесення значних змін, а суддівська система вимагає негайного реформування. Представникам бізнес структур в свою чергу прийшов час вчитись вести бізнес на високому цивілізованому рівні, розробку корпоративних схем довіряти професіоналам, а не спиратись на власний досвід. В умовах розвитку українського законодавства і хронічного нехтування приматом міжнародного права над національним, встановленого законом, та пострадянського менталітету, бізнесменам варто забути про можливість укладання усних домовленостей скріплених «дорогим купцевим словом» .
- Прогалини та протиріччя в корпоративному законодавстві країни
- Політизація економіки, вплив олігархічних (монополістичних) структур на формування ринку
- Вплив адміністративного ресурсу на економічну діяльність в Україні
- Хабарництво серед чиновників та корумпована судейська система
- Низька кваліфікацій суддів
- Відсутність спеціалізованих судій з корпоративного права та ін
- Оскарження рішень органів правління акціонерного товариства у суді;
- Тиск або підкуп реєстратора з ціллю отримання реєстру;
- Тиск на акціонерне товариство через місцеві органи влади;
- Відкриття кримінальних справ щодо керуючих акціонерним товариством;
- Піар-компанія, тобто формування негативного іміджу органів правління акціонерним; товариством через засоби масової інформації.
- Чи отримувало керівництво акціонерного товариства неочікувані пропозиції щодо купівлі пакету акцій на протязі останнього року?
- Чи отримувало товариство поштові відправлення та повідомлення невизначеного або незвичайного характеру?
- Яке ставлення органів місцевого самоуправління до акціонерного товариства?
- Чи відбувається негативне висвітлення діяльності акціонерного товариства або ж його керівництва в засобах масової інформації?
- Чи відбувалась за останній рік скупівля мілких пакетів акцій у міноритарних акціонерів, що вказує на формування великого пакету акцій?
- Наскільки є надійним реєстратор акціонерного товариства? Необхідно, знати чи приймав участь реєстратор акціонерного товариства у ворожому поглинанні.
