Санкції проти РФ та Білорусі. Вплив на бізнес.
3 Жовтня, 2022
6
24 лютого 2022 року РФ розпочало повномасштабне вторгнення в Україну, масовано обстрілюючи житлові райони українських міст і сіл з використанням артилерії, реактивних систем залпового вогню, авіабомб і балістичних ракет, знищуючи об’єкти критичної інфраструктури, а також вдаючись до ядерного шантажу всього світу.
У зв’язку з вторгненням РФ в Україну, низка країн та міжнародних організацій вжили економічних заходів (санкцій), спрямованих на обмеження діяльності ряду юридичних осіб РФ, Білорусії, обігу товарів, що виробляються в РФ, Білорусії, обмеження на інвестиції.
Внаслідок впровадження санкцій бізнес змушений змінювати звичні схеми роботи, шукати нових контрагентів та змінювати логістику поставок.
Для початку необхідно розібратись, які саме санкції були запроваджені країнами-партнерами України проти країн агресорів, а саме: РФ та Білорусі. Не дивлячись на те, що Білорусь не визнає своєї участі у війні проти України, тим не менш, Білорусь надала РФ можливість руху російської військової техніки та збройних сил РФ через свою територію, а тому запровадження санкцій також проти Білорусі є логічним.
Міжнародні санкції:
На даний момент прийнято 7 пакетів санкцій країнами-партнерами України з метою впливу на РФ та Білорусь, які включають в себе широкий перелік підсанкційних об’єктів та дій. Необхідно пам’ятати, що перелік санкцій з кожним днем стає все ширшим, що вимагає постійного моніторингу за змінами в санкційній політиці.
Існують наступні основні санкційні списки:
- санкції ООН (прийняті РБ ООН),
- санкції США (запроваджені OFAC),
- санкції Європейського Союзу,
- санкції України (запроваджені РНБО).
З метою спонукання РФ та Білорусі до закінчення війни проти України, країни-партнери України, прийняттям пакетів санкцій, запровадили наступні види:
- фінансові санкції;
- імміграційні санкції;
- торгові санкції;
- транспортні санкції.
В цій статті ми акцентуємо увагу на санкції, які передбачають ризики для бізнесу, у разі ведення бізнес-стосунків з юридичними/фізичними особами країн агресорів, або пов’язаними з країнами агресорами.
- обмеження на імпорт високотехнологічної продукції;
- санкції проти російських банків — Альфа-банк, «Відкриття», банку «Росія» та Промсвязьбанку. Щодо зазначених банків забороняється здійснювати угоди, у тому числі купівлю та продаж, а також інвестування, операції з цінними паперами, випущеними після 12 квітня 2022;
- заборона на продаж літаків, запасних частин і обладнання російським авіакомпаніям; Під заборону потрапляють також їхнє страхування та техобслуговування;
- заборона продажу, постачання, передачі, експорт у Росію товарів і технологій, призначених для використання в авіації чи космічній індустрії;
- повна заборона лізингу літаків, гелікоптерів та іншої авіатехніки в РФ, а також їхнє страхування та техобслуговування;
- заборона постачання товарів і технологій подвійного призначення, запровадження обмежень на експорт високотехнологічних товарів і технологій їхнього виробництва;
- заборона на постачання товарів, обладнання та технологій для нафтоперероблення;
- заборона на експорт предметів розкоші та нових інвестицій ЄС в російський енергетичний сектор.
- заборона на купівлю, імпорт або передачу сирої нафти та деяких нафтопродуктів із Росії. Тимчасовий виняток передбачено для імпорту сирої нафти трубопроводом до тих країн-членів ЄС, «які в силу свого географічного розташування потерпають від особливої залежності від постачання з Росії»;
- розширення експортних обмежень на перелік товарів і технологій, які можуть сприяти технологічному вдосконаленню сектора оборони та безпеки Росії. Вони містять 80 видів хімікатів, які можуть бути використані для виробництва хімічної зброї;
- розширення списку осіб та організацій, на яких поширюються експортні обмеження щодо товарів і технологій подвійного призначення;
- заборона на купівлю, імпорт чи передачу, прямо чи опосередковано, російського золота. Ця заборона також стосується ювелірних виробів
Крім того, було розширено перелік підсанкційних товарів, які «можуть сприяти військовому та технологічному вдосконаленню Росії або розвитку її сектору оборони та безпеки». Це має посилити експортний контроль за товарами подвійного використання та передовими технологіями.
Практика показує, що найвпливовішими санкціями, є санкції запровадженні OFAC (Office of Foreign Assets Control) – Управлінням контролю за іноземними активами, що є структурним підрозділом Міністерства фінансів США. Федеральний закон Countering America’s Adversaries Through Sanctions Act (CAATSA) встановлює перелік обмежень у роботі з юридичними/фізичними особами, які перебувають під санкціями:
- заборона на ведення будь-якої діяльності та співробітництва із суб’єктами, що знаходяться під дією санкцій OFAC;
- замороження активів осіб, які потрапили під дію санкцій OFAC;
- заборона надання допомоги суб’єктам, на які розповсюджується дія санкцій OFAC.
Законодавство США передбачає відповідальність осіб, які порушили санкційні обмеження. Наразі немає чіткого визначення суб’єкта – порушника санкцій, відтак відповідальність за порушення санкцій OFAC може бути покладена і на нерезидента США. У межах цивільної відповідальності для фізичної особи передбачено накладення штрафу у розмірі 250 000 доларів США, для юридичних осіб – 500 000 доларів США. У рамках кримінальної відповідальності передбачена альтернативна відповідальність: або штраф у розмірі, який може досягати 1 млн доларів США або позбавленням волі посадових осіб на строк до 20 років.
Для розуміння екстериторіальності дії санкцій OFAC наведемо два найгучніші приклади:
У 2020 р. OFAC застосувало до швейцарської компанії TNK Trading International, яка належить “Роснафті”, вторинні санкції через здійснення трансакцій з венесуельськими нафтовими компаніями, до яких в США були застосовані санкції.
OFAC застосувало санкції до сінгапурської компанії CSE Global Limited, яка здійснювала господарську діяльність з іранською компанією. В подальшому між CSE Global Limited та OFAC було укладено мирову угоду, згідно якої CSE Global Limited сплатила штраф у розмірі більш ніж 12 млн доларів США.
Вторинні санкції:
У 2018 р. федеральним законом США CAATSA було запроваджено вторинні санкції. Вторинні санкції є заходами, які можуть вводитися проти осіб, що порушують санкційні обмеження шляхом ведення господарської діяльності особами, щодо яких були запровадженні санкції та які були внесені до санкційних списків.
Закон CAATSA встановлює обов’язок дотримання санкційних обмежень на нерезидентів, які ведуть господарську діяльність з резидентами Російської Федерації, щодо яких введені санкції OFAC.
Таким чином, особи, які або необережно ведуть свою діяльність, або цілеспрямовано обходять санкційні обмеження, з великою часткою ймовірності будуть піддані вторинним санкціям.
Наслідки вторинних санкцій проявляються у вигляді обмеження доступу на ринки США; включення до списку осіб особливої категорії (Список SDN), що спричиняє блокування всіх рахунків у США та заборону на співпрацю з резидентами США.
Навіть якщо особа, проти якої були введені вторинні санкції, не веде господарську діяльність в США та/або з резидентами США, уникнути наслідків санкцій буде в край складно, адже світові банки не будуть наражати себе на небезпеку паплюження репутації, відтак варто очікувати відмову банків та кредитних організацій в обслуговуванні діяльності підсанкційних осіб. Крім того, ні одна юридична особа, яка цінує інститут репутації на ринку, не буде вести господарську діяльність з підсанкційною компанією.
Санкції РНБО України:
Крім того, не варто байдуже відноситись до санкцій та механізмів, запроваджених РНБО України.
З моменту повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, уряд прийняв низку нормативно-правових актів щодо запровадження санкційних механізмів до резидентів РФ, та суб’єктів, які пов’язані з нею. На приклад, було прийнято Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», який передбачає примусове вилучення майна юридичних осіб:
засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких прямо або опосередковано є Російська Федерація;
та/або у яких Російська Федерація прямо або опосередковано чи юридичні особи, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких є Російська Федерація;
та/або у яких Російська Федерація прямо або опосередковано має частку у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, інше членство (участь у будь-якій формі) у юридичній особі.
Крім вказаного Закону, також Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 187, якою для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації встановлено заборону на виконання угод (у т.ч. в примусовому порядку) із особами, пов’язаними з цією державою. До таких осіб, окрім резидентів РФ, включені також юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації. Встановлено, що правочини (у тому числі довіреності), укладені з порушенням мораторію, визначеного пунктом 1 цієї постанови, у тому числі якщо ними передбачається відповідне відчуження у майбутньому, є нікчемними.
Національний банк України Постановою № 18 від 24.02.2022 р. фактично унеможливив валютні операції з резидентами РФ та Республіки Білорусь, заблокувавши їх рахунки та заборонив операції з використанням рублів. Заборонено також операції, ініційовані з використанням електронних платіжних засобів, емітованих учасниками міжнародних платіжних систем, що здійснюють свою діяльність на території цих республік.
Також було внесено зміни до Кримінального кодексу України, а саме – доповнено статтями 111-1 та 111-2, які передбачають відповідальність за колабораційну діяльність та пособництво державі агресору. По суті, вказані статті можуть бути застосовані не тільки до осіб, які допомагають Російській Федерації з окупаційною діяльністю, а й до осіб, які ведуть господарську діяльність з резидентами РФ та квазі-республік. Санкція статті 111-1 ККУ передбачає окрім позбавлення волі, також й конфіскацію майна.
Крім того, велику роль мають активні дії, щодо конфіскації та реалізації такого майна, власниками якого є підсанкційні особи, на користь України. Україна першою почала реалізовувати процедуру конфіскації.
Міністерство юстиції подало до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) перший позов проти російського олігарха, Володимира Євтушенкова.
Суд задовольнив позов Мін’юсту і конфіскував активи олігарха на користь України. Це численні об?єкти нерухомості, а також частки в низці українських компаній.
- 42,09% у ТОВ “Електрозавод-ВІТ” (Запоріжжя),
- 59,2% у ТОВ “ІТМ-Україна” (Київ),
- 59,2% у ТОВ “Смарт диджитал солюшнс” (Київ),
- 34,21% в АТ “Український науково-дослідний проєктно-конструкторський і технологічний інститут трансформаторобудування (Запоріжжя), якими Євтушенков володіє через АТ ХК “Електрозавод” (Москва),
- 42,09% у ТОВ “Науково-інженерний центр “ЗТЗ-сервіс” (Запоріжжя).
Висновки:
Ведення господарської діяльності з підсанкційними юридичними/фізичними особами несе в собі наступні наслідки:
- Обмеження ринку діяльності. Як тільки стане відомо, що ви маєте бізнес-відношення з підсанкційними компаніями, ні одна репутабельная європейська та американська компанії не буде мати з вами справи;
- Відмова в обслуговувані банківськими та кредитними установами, закриття рахунків;
- Накладення вторинних санкцій;
- Фінансова та кримінальна відповідальності.
Для того, щоб уникнути вказані вище наслідки та мінімізувати ризики, необхідно більш уважніше відноситись до ваших контрагентів, відслідковувати вашу діяльність та діяльність контрагента, контролювати товар, який ви придбаєте, з яких рахунків здійснюється оплата, юридично грамотно складати документи по кожному правочину відповідно і т.д.
З урахуванням поточної ситуації у світі, наші клієнти мають адаптуватися до ситуації, яка склалася, а саме: вживати заходи щодо зміни бізнес-процесів, уникати негативного впливу санкцій, переглянути звичні схеми роботи, проводити постійний due diligence контрагентів.
Interlegal розуміє що наразі потребують наші клієнти і тому ми пропонуємо послуги з санкційного комплаєнсу. Що входить в наші послуги:
1. Перевірка контрагента/посадових осіб контрагентів на включення до списків санкцій;
2. Аналіз планованої схеми роботи Клієнта (товари, які планується поставити, логістика, яку планується задіяти) щодо впливу санкцій;
3. Надання рекомендації за результатами санкційного комплаєнсу;
4. Розробка санкційне застереження для договору Клієнта.
5. Проведення онлайн тренінг для навчання внутрішніх фахівців компанії клієнта процедури санкційного скринінгу.
Наша команда готова провести для Вас моніторинг ситцації та надати рекомендації, які захистять Ваш бізнес
