ВІЙНА, АТАКИ НА ПОРТИ ТА ЗРИВ ПОСТАВОК: ФОРС-МАЖОР ЧИ ФРУСТРАЦІЯ ЗА АНГЛІЙСЬКИМ ПРАВОМ?
13 Серпня, 2026
216
В умовах повномасштабної війни в Україні питання виконання та припинення зовнішньоторговельних контрактів через непередбачувані обставини набуло особливої актуальності.
Найгостріше ця проблема проявляється у морських перевезеннях та торгівлі аграрною продукцією. Чорне море та Дунай залишаються важливими маршрутами для експорту та імпорту, водночас портова інфраструктура, термінали, склади та судноплавство регулярно зазнають безпекових ризиків.
Ракетні та дронові атаки можуть призводити до пошкодження портової інфраструктури, терміналів та вантажів. Судновласники можуть відмовлятися від заходу до окремих портів або змінювати маршрути. Такі обставини, своєю чергою, можуть спричиняти затримки поставок, невиконання договірних зобов’язань та виникнення дефолтів за зовнішньоторговельними контрактами.
У таких умовах сторони дедалі частіше опиняються перед питанням: чи є воєнні обставини форс-мажором, чи звільняють вони сторону від відповідальності та чи може контракт бути припинений відповідно до доктрини фрустрації?
Форс-мажор
За англійським правом force majeure є насамперед договірним механізмом. Тому перш за все необхідно звернутися до самого контракту та проаналізувати формулювання відповідного застереження.
Сам факт війни, атаки на порт, закриття порту або відмова судновласника від заходу до порту не означає автоматичного звільнення сторони від виконання контракту.
Перш за все необхідно встановити:
- чи охоплюється відповідна подія формулюванням force majeure clause;
- чи існує причинно-наслідковий зв’язок між подією та неможливістю або перешкодою для виконання конкретного зобов’язання;
- чи могла сторона виконати контракт іншим способом;
- чи передбачає контракт обов’язок використовувати reasonable endeavours для подолання наслідків відповідної події;
- чи дотримано передбаченої контрактом процедури та строків направлення force majeure notice.
Наприклад, пошкодження портової інфраструктури може перешкоджати завантаженню або розвантаженню конкретного судна. Але якщо контракт передбачає можливість використання іншого порту або іншого способу виконання, питання force majeure вже не є таким очевидним.
Особливого значення це набуває у контрактах GAFTA та FOSFA, де необхідно аналізувати не лише сам факт настання воєнних обставин, а й конкретне формулювання форс-мажорного застереження, період поставки, характер перешкоди для виконання зобов’язань та передбачену контрактом процедуру повідомлення.
Несвоєчасне направлення notice або недотримання договірної процедури може мати істотні наслідки для можливості сторони надалі посилатися на форс-мажор.
Водночас force majeure clause не обов’язково означає остаточне припинення договору. Залежно від її формулювання та відповідних обставин наслідком може бути, наприклад, тимчасове звільнення від виконання, продовження строків або право на припинення контракту після спливу певного періоду.
А якщо force majeure clause відсутня?
У такому випадку англійське право не передбачає загального правила, за яким війна або інша надзвичайна подія автоматично звільняє сторону від договірних зобов’язань.
Однак у певних випадках може застосовуватися доктрина frustration.
Доктрина фрустрації
Frustration є самостійною доктриною англійського права та, на відміну від force majeure, не потребує спеціального договірного положення.
Вона може застосовуватися у випадках, коли після укладення контракту відбувається подія, яка без вини сторін призводить до того, що виконання договору стає неможливим, незаконним або настільки радикально відрізняється від того, що сторони спочатку передбачали, що договір фактично набуває іншого характеру.
При цьому недостатньо, щоб контракт став просто більш складним або економічно невигідним.
Наприклад, збільшення вартості фрахту, необхідність зміни маршруту, затримка судна або необхідність використання альтернативного порту не означають автоматично frustration. Потрібно оцінювати конкретні обставини та ступінь зміни характеру договірного виконання.
І, що особливо важливо, сторона не може просто «оголосити» контракт фрустрованим. Якщо виникає спір, питання про наявність frustration може бути предметом розгляду суду або арбітражу.
Що відбувається, коли контракт уже зірваний?
На практиці найбільші ризики виникають саме в момент, коли сторони повинні прийняти рішення, що робити далі.
Наприклад:
- продавець не може завантажити товар у погоджений період через атаку на порт;
- судно не заходить до порту через безпекові ризики;
- покупець не приймає товар через неможливість доставки;
- вантаж пошкоджено або знищено;
- shipment period сплив, а поставка не відбулася;
- контрагент заявляє force majeure після виникнення дефолту;
- одна зі сторін оголошує cancellation, а інша оспорює її право на таку відмову;
- після зриву контракту товар доводиться продавати або купувати на заміну за іншою ціною.
У кожному з таких випадків виникає окреме питання: хто несе контрактний ризик та які збитки може вимагати інша сторона?
Особливо небезпечним є передчасне оголошення про припинення контракту або фактичне визнання власного порушення зобов’язань. Якщо посилання на force majeure виявиться необґрунтованим, сторона може сама опинитися у позиції сторони, що допустила дефолт (defaulting party) та зіткнутися з вимогами про відшкодування збитків (recovery of damages).
Якщо ваш контракт уже був зірваний або перебуває під загрозою зриву через воєнні чи безпекові обставини, важливо оцінити правову позицію до того, як направляти force majeure, cancellation або default notice чи погоджуватися з вимогами контрагента.
Підсумовуючи висновки, важливо пам’ятати, що:
- Війна не дорівнює автоматичному force majeure.
- Наявність force majeure clause не означає автоматичного припинення контракту.
- Несвоєчасне notice може позбавити сторону права посилатися на форс-мажор.
- Зміна маршруту, подорожчання фрахту або затримка судна не завжди становлять фрустрацію або форс-мажор.
- Передчасне cancellation може перетворити сторону на defaulting party з ризиком вимог про відшкодування збитків.
Що робити, якщо ви вже стикнулися з подібною ситуацією?
Якщо ваш контракт уже був зірваний або перебуває під загрозою зриву через воєнні чи безпекові обставини, Interlegal може оперативно:
- проаналізувати контракт;
- оцінити фактичні обставини та correspondence між сторонами;
- визначити, хто несе ризик невиконання;
- перевірити наявність підстав для force majeure або frustration;
- оцінити потенційні claims for damages;
- сформувати подальшу стратегію — від pre-arbitration negotiations до арбітражу за англійським правом, GAFTA або FOSFA.
Ми допоможемо оцінити вашу правову позицію, ризики та можливі подальші кроки до того, як буде направлено notice або прийнято рішення щодо припинення контракту.
