Які моменти варто знати при стягненні збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою?
20 Березня, 2023
5
Коротко про ситуацію:
Учасник ТОВ звернувся до суду з позовом про стягнення з колишнього директора ТОВ заподіяних ним збитків на суму близько 5 млн гривень.
Обіймаючи посаду генерального директора ТОВ, 1 грудня 2015 р. відповідач достроково припинив право оренди ТОВ на 52 земельні ділянки із загальною площею більше 122 га. Вже на наступний день ці ділянки були передані в оренду іншому фермерському господарству. Відповідач був директором і єдиним власником цього фермерського господарства.
Аргументи позивача:
Відповідач позбавив можливості продовжувати свою діяльність і одержати доходи з використання орендованої землі за 2016 -2019 роки.
Позиція Верховного суду:
Верховний суд погодився з думкою суду апеляційної інстанції про те, що вищеописані дії відповідача як колишнього директора є протиправними. Відповідач усвідомлено, неналежно та недобросовісно виконував посадові обов’язки директора. Такі дії є також протиправними, адже вони суперечать інтересам та основній меті діяльності ТОВ. Окрім цього, у даній ситуації відповідач не дотримав межі нормального керування товариством. З огляду на це, розірвання договорів є очевидно марнотратним та збитковим для товариства.
Однак не все так просто. На думку Верховного суду наявність цивільного правопорушення буде підставою для задоволення такого позову. Всупереч цьому, позивач не довів суду існування усіх складових такого правопорушення, що виключає стягнення з відповідача заявленої суми збитків.
В контексті цього Верховний суд зазначив на необхідності доведення таких обставин:
– позивач ніс збитки впродовж певного періоду часу;
– позивачем вживалися дії для мінімізації збитків та заходи щодо одержання неотриманих доходів. В противагу цьому ТОВ не пробувало ніяк оскаржити розірвання договорів оренди. ТОВ зверталося також до власників земельних ділянок з пропозиціями укласти нові договори оренди.
Окрему увагу Верховний суд приділив питанню використання як доказу висновку економічної експертизи. На його думку, лише економічна експертиза не може бути достатнім та достовірним доказом понесених позивачем збитків у формі упущеної вигоди. Такий висновок можна розцінювати виключно як абстрактний математичний розрахунок можливих доходів на підставі наданих вихідних даних. Однак, на думку суду, такий математичний розрахунок не враховує реальну можливість отримання таких доходів.
При проведенні експертизи було використано надані позивачем документи: довідки про урожайність, собівартість та середню ціну реалізації продукції. Проте експерт фактично не перевірив ці вихідні дані.
В той же час позивач не надав суду доказів щодо його намірів обробляти землю, можливості збору та реалізації недоотриманого урожаю в заявленому обсязі. Такі факти можуть бути доведені документами щодо закупівлі посівного матеріалу, залучення техніки для обробітку, попередніми контрактами на продаж заявленого урожаю, тощо. З огляду на це, суд оцінив деякі обставини у висновку експерта як його припущення.
У підсумку Верховний суд підтримав позицію попередніх судів про відмову у задоволенні позову.
Щоб стягнути з колишнього директора збитки, завдані ним товариству треба враховувати деякі моменти.
– Суду необхідно довести, що ТОВ дійсно понесло такі збитки і вчинило всі дії для їх мінімізації.
– Розмір упущеної вигоди обґрунтовується не лише економічною експертизою, а й іншими додатковими документами ТОВ. Вони стосуватимуться діяльності ТОВ і підтверджуватимуть суду реальність спричинених збитків.
Матеріал підготували юрист Дмитро Бондар та провідний юрист Марта Свердликівська під керівництвом партнера Ірини Воєводіної.
