Якість зерна у міжнародній торгівлі: стандарти GAFTA та правові наслідки
23 Жовтня, 2025
57

У міжнародній торгівлі агропродукцією питання якості зерна є однією з найчастіших причин виникнення судових та арбітражних спорів. Відповідність товару встановленим стандартам визначає не лише його ринкову вартість, а й можливість виконання контрактних зобов’язань, права сторін на відмову від товару та компенсацію збитків. Особливо актуальним це питання є для контрактів, укладених за стандартами GAFTA (Grain and Feed Trade Association).
Поняття «якість» у контрактах GAFTA
Контракти GAFTA регулюються англійським правом, зокрема Законом про продаж товарів 1979 року (Sale of Goods Act 1979, SOGA). Закон передбачає три ключові аспекти якості:
- Опис (Description)
Відповідно до розділу 13(1) SOGA, якщо товар продається за описом, фактичний стан товару має відповідати цьому опису. Відхилення між контрактним описом і реальним станом зерна може стати підставою для відмови від прийняття товару та вимоги компенсації.
- Задовільна якість (Satisfactory Quality)
Розділ 14(2) SOGA встановлює, що товари повинні мати задовільну якість за критерієм «розсудливої особи». Це включає:
- придатність для звичних цілей;
- зовнішній вигляд та обробку;
- безпеку;
- довговічність.
- Придатність для конкретного використання (Fitness for Purpose)
Відповідно до розділу 14(3) SOGA, якщо покупець повідомив продавця про конкретну мету придбання товару, останній зобов’язаний поставити продукцію, придатну для цієї мети.
Основні показники якості зерна на прикладі пшениці
Контракти зазвичай визначають конкретні параметри якості:
- Натура (Test Weight / Natural Weight) – показник щільності зерна, що впливає на його ринкову цінність.
- Вміст білка (Protein) – визначає поживну цінність та технологічні властивості зерна. Для пшениці вміст білка зазвичай коливається в межах від 10% до 14%.
- Вологість (Moisture) – критична для зберігання зерна. Для пшениці максимальний рівень зазвичай 14,5%.
- Клейковина (Gluten) – характеризує здатність зерна формувати тісто, критично важливий для хлібопекарського виробництва.
- Пошкоджене зерно (Damaged / Broken Kernels) – знижує якість та впливає на умови зберігання.
- Засміченість (Admixture) – вміст домішок, не пов’язаних із пшеницею (наприклад, рослинні залишки, насіння бур’янів тощо). Для продовольчої пшениці допустимий рівень засміченості зазвичай не перевищує 2%.
Ці показники безпосередньо впливають на класифікацію зерна за якістю та визначають його ринкову вартість.
Роль GAFTA у контролі якості
Більше 90% світової торгівлі зерном здійснюється за стандартами й проформами GAFTA. Водночас GAFTA забезпечує уніфіковану оцінку якості та мінімізує ризики спорів:
- Суперінтенданти GAFTA контролюють відповідність зерна контрактним умовам.
- Sampling Rules No. 124 регламентують відбір проб: призначення суперинтенданта, присутність сторін, правильне пакування та маркування.
- Лабораторії акредитовані за ISO 17025; використовуються стандартизовані методики GAFTA No. 130.
Правильний відбір і підготовка проб критично важливі: неправильно взята або оброблена проба втрачає доказову силу в арбітражі.
Сертифікат якості: коли він є остаточним?
Контракти на поставку зерна зазвичай передбачають, що показники якості мають бути підтверджені сертифікатом акредитованої лабораторії. У рамах GAFTA таким вважається документ, виданий лабораторією, що має акредитацію ISO 17025 та внесена до відповідного реєстру GAFTA. Лише в цьому випадку сертифікат матиме юридичну силу в арбітражному провадженні.
Більшість контрактів GAFTA містять положення “certificate final”, за яким сертифікат якості, виданий при завантаженні чи відвантажені, вважається остаточним. Це означає, що навіть при виявленні незначних дефектів у товарі, якщо сертифікат підтверджує відповідність – продавець вважається таким, що виконав свої зобов’язання.
Правові наслідки невідповідності
У разі порушення умов щодо якості товару покупець може застосовувати відповідні правові засоби:
- Знижку з ціни (allowance) — зазвичай розраховується за формулою, визначеною у контракті.
- Відшкодування збитків (damages) застосовується у випадках, коли товар довелось перепродати дешевше, утилізувати чи переробити.
- Відмову від товару (rejection), яка можлива лише при порушенні істотної умови (condition), наприклад, якщо товар не відповідає опису або має неприйнятні дефекти. Дефекти та невідповідності незначного характеру не завжди дають покупцям право на відшкодування збитків або на відмову від товару.
Визначення якості зерна у міжнародній торгівлі – це не лише питання фізико-хімічних показників, але й суворе дотримання процедур GAFTA щодо відбору проб та сертифікації.
Якщо Ви берете участь у міжнародній торгівлі зерном, Interlegal може стати Вашим надійним юридичним партнером, який допоможе не лише вирішити конфлікт, але й запобігти його виникненню.
Над статтею працювали партнер Олексій Ремесло, провідний юрист Лариса Рошу та молодша юристка Аліна Узун.