Зіткнення суден: правові аспекти та практичний кейс
1 Грудня, 2025
110
Наш клієнт прямував з Азорських островів до Тенерифе, насолоджуючись нічною тишею та морським повітрям. Під час руху в його яхту врізалося вантажне судно типу Handysize. Яхта отримала значні пошкодження, капітан зазнав травми ноги внаслідок падіння щогли, що спричинило медичні проблеми та моральний шок. Попри те, що наш клієнт визнаний причетним до інциденту частково — на нього припадає 20% вини — основна відповідальність лежить на іншій стороні (80%).
Цей кейс демонструє, наскільки комплексним буває розгляд зіткнення: одночасно потрібно вирішувати питання відшкодування майнових збитків, відповідальності, збирання доказів та взаємодії зі страховиками і P&I-клубами.
Нормативна база та міжнародні стандарти
Існує кілька міжнародних інструментів, які традиційно регулюють правовідносини щодо наслідків зіткнення суден.
Серед них історично важливими є:
- Міжнародна конвенція для об’єднання деяких правил щодо зіткнення суден (Брюссель, 23.09.1910).
- Конвенція про уніфікацію деяких правил щодо відповідальності, що витікає зі зіткнення суден внутрішнього плавання (Женева, 15.03.1960).
Національні правові системи та суди застосовують міжнародні норми, конвенції та внутрішнє законодавство відповідно до правил юрисдикції. У питаннях відшкодування збитків застосовуються норми юрисдикції суду, де розглядається позов.
Умови настання цивільно-правової відповідальності за зіткнення
Фактичні підстави відповідальності при збитках від зіткнення, загалом, відповідають загальним засадам цивільної відповідальності:
- Наявність збитку — майнового або немайнового (тілесні ушкодження, моральна шкода);
- Протиправна поведінка — дія або бездіяльність, що суперечить правилам навігації чи встановленим стандартам безпеки;
- Причинно-наслідковий зв’язок між цією поведінкою і заподіяним збитком;
- Вина — умисел або необережність відповідальної особи.
Найважливішою класифікацією збитків є наступна:
- Збитки від повної загибелі судна. У разі повної загибелі зазвичай визначається ринкова або відтворювальна вартість судна на день зіткнення.
- Збитки від пошкодження судна. Включають витрати на ремонт, відновлення та можливу втрачену виручку, якщо це застосовно.
- Збитки від утрати або пошкодження майна на борту. Вантаж, спецобладнання, особисті речі пасажирів/членів екіпажу.
- Особисті (немайнові) збитки. Тілесні ушкодження, витрати на лікування, тимчасова або постійна втрата працездатності, моральна шкода.
Важливою складовою є доказова база: фото-відеофіксація, суднові журнали, AIS-треки, VDR/відтворювач даних, свідчення екіпажу та незалежних свідків, висновки морських експертів.
Пропорційна відповідальність (розподіл вини)
У реальній практиці рідко трапляється, що одна сторона несе 100% вини. Часто відповідальність розподіляється пропорційно ступеню вини кожної сторони. У нашому кейсі вина клієнта встановлена на рівні 20%, отже:
- Якщо наш клієнт є потерпілим відносно майнових збитків, то він має право на відшкодування 80% завданих йому збитків від іншої сторони.
- Якщо, навпаки, наш клієнт притягується до відповідальності як відповідач, то він нестиме відповідальність лише за ту частку, що відповідає його вині (20%).
Це правило дозволяє справедливо компенсувати збитки з урахуванням співучасті сторін у спричиненні події.
Інститут відповідальності за збитки внаслідок зіткнення суден — складний правовий механізм, який поєднує міжнародні правила, національне законодавство та морську практику. Кожна справа має свої особливості: від характеру пошкоджень до ступеня вини сторін.
Наш кейс чітко ілюструє, що навіть за наявності часткової вини, інша сторона може нести основну матеріальну відповідальність.
