24/7

З чим зіткнувся шипінг та трейд під час блокади морських портів України

8 ноября 2022 г.: ru 2 en 210 января 2023 г.: ru 1 en 220 января 2023 г.: ru 2 en 1 всего: 17011.10.22

Неможливо виділити сферу бізнесу, яка значною мірою не постраждала внаслідок повномасштабного військового вторгнення російської федерації 24 лютого 2022 року.

У той же час важко сперечатись, що транспортна галузь зазнала чи не найсильніших потрясінь. А разом з нею серйозного удару отримала й торгівля, яка критично залежить від можливості швидкої та економічно ефективної доставки вантажів у будь-які необхідні точки всередині країни та поза її межами.

Існує ціла низка об’єктивних факторів, пов’язаних з бойовими діями, які згубно впливають на транспортний ринок України, однак, якщо виділити саме галузь морського перевезення вантажів – найбільш значним чинником буде блокування українських морських портів.

Бізнес зіткнувся з проблемними ситуаціями та комерційними спорами, які є наслідком війни та блокування морських портів. Серед таких спорів можна виділити зриви експортних контрактів на постачання товарів, транспортування яких критично залежить від морського транспорту (до них можна віднести, серед іншого, зернові вантажі). Поширеними стали й зриви договорів морського перевезення – чартерів, через те, що їх умови просто неможливо виконати, оскільки багато морських суден виявились заблокованими в акваторіях портів.

За кілька військових місяців, та до підписання так званої “Зернової угоди”, яка дозволила частково розблокувати судна, які зайшли в Україну, вищеописані ситуації були вивчені Interlegal неодноразово.

Бізнес (сторони торгових контрактів, судновласники та фрахтувальники) за допомогою юристів шукав шляхи вирішення та захисту своїх інтересів.

Ми розглянемо декілька типових питань ринку морських перевезень та трейду, над якими працювала команда Interlegal за останні кілька місяців від початку повномасштабного вторгнення.

 

Прийняли, але не зізнаємось!

Незважаючи на блокування українських морських портів, не всі операційні процеси були повністю зупинені.

У портах, які не так сильно відчули на собі вплив бойових дій, продовжились вантажно-розвантажувальні роботи. Так, один з Клієнтів Interlegal (продавець за контрактом на умовах FOB) відвантажив вантаж на морське судно вже після початку повномасштабної війни.

Як відомо, базис постачання товару на умовах FOB передбачає, що зона відповідальності/ризики та зобов’язання продавця закінчуються після відвантаження вантажу на борт судна.

Відвантаживши вантаж, Клієнт цілком справедливо розраховував отримати документ, що підтверджує відвантаження – коносамент, який виступав одним з основних документів, проти якого покупцем має бути здійснена сплата за товар.

Незважаючи на те, що завантаження було виконане належним чином, капітан судна відмовився видавати коносамент. Складність полягала й у тому, що Клієнт не мав прямих контактів з судновласником, оскільки умови FOB мають на увазі, що фрахтуванням судна займається покупець.

Причина відмови у видачі коносаменту цілком очевидна – через блокування порту судно не могло залишити порт, відповідно, перевізник не міг гарантувати виконання рейсу.

Аналіз, який провели спеціалісти Interlegal у даному конкретному випадку, показав, що навіть блокування портів не звільняє судновласника від видачі коносаменту, який є основним документом, що підтверджує завантаження вантажу на судно. Така відмова протиправна, як з погляду закону, так й з погляду усталених традицій торгового мореплавства.

Враховуючи зобов’язання судновласника видати коносамент, одним з можливих юридичних інструментів для Клієнта або будь-якого іншого власника вантажу в аналогічній ситуації може бути звернення до суду з позовом про зобов’язання судновласника видати коносамент.

 

Утримати чуже, щоб отримати своє

У наступній ситуації обставини виявилися ще більш заплутаними – так само мало місце міжнародне постачання вантажу на умовах FOB, в якому Клієнт Interlegal виступав у ролі продавця товару.

Однак, у даному випадку покупець, незважаючи на факт завантаження вантажу на борт судна та видання всіх необхідних суднових документів, не здійснив належної сплати на користь Клієнта, внаслідок чого право власності на вантаж фактично не перейшло до покупця.

Більше того, покупець не сплатив за послуги морського перевізника, з яким у нього був укладений чартер.

Клієнт (постачальник товару) побоювався, що морський перевізник скористається правом утримання вантажу забезпечення оплати своїх послуг.

Утримання вантажу (lien on cargo) – поширений у шипінгу інструмент, який дозволяє перевізнику утримувати вантаж, якщо права перевізника порушені.

Разом з тим існує ціла низка особливостей та обмежень, які слід враховувати при застосуванні інструменту утримання вантажу. Зокрема, право на утримання залежатиме й від порту в якому утримується вантаж (порт завантаження або порт вивантаження) та від юрисдикції.

Вивчивши ситуацію з погляду національного (українського) та міжнародного права, спеціалісти Interlegal дійшли висновку, що підстав для законного утримання вантажу у судновласника відсутні.

 

Арешт «за компанію»

Після початку повномасштабної війни в Україні значно почастішали випадки кримінального переслідування осіб за звинуваченнями у прямому чи непрямому фінансуванні або інших формах підтримки держави-агресора.

Такі кримінальні правопорушення активно розслідуються та іноді це може безпосередньо впливати на торговельно-транспортну галузь.

Наприклад, Клієнт Interlegal опинився у ситуації, коли його вантаж виявився заблокованим на борту судна, заарештованого в рамках кримінального провадження.

Незважаючи на те, що клієнт стороною кримінального провадження не був, а на вантаж арешт накладений не був, на практиці дуже складно забезпечити вивантаження товару з судна, яке перебуває під кримінальним арештом.

Вирішення ситуації потребує комплексного супроводу справи з боку юристів вантажовласника. Необхідно паралельно комунікувати з судом, який наклав арешт, органами досудового слідства, а також портовою владою, яка безпосередньо санкціонує проведення будь-яких робіт на території морського порту.

Як бачимо, проблеми, спричинені війною, не завжди безпосередньо пов’язані з бойовими діями та не завжди виражаються у руйнуваннях об’єктів інфраструктури чи втраті контролю за певними територіями. Іноді вплив виявляється більш опосередкованим, але від того не менш суттєвим для представників бізнес-середовища, які можуть несподівано опинитись у ситуації, яка спричиняє істотні майнові збитки.

Нестандартні обставини провокують виникнення таких самих нестандартних спорів, які потребують особливого підходу до їх вирішення. Не кожна з вищеописаних проблемних ситуацій потребує безпосереднього звернення до суду чи міжнародного арбітражу.

Проте грамотна юридична позиція дозволяє Клієнтам прогнозувати ризики, утримуватись від прийняття невигідних рішень та визначати для себе найбільш оптимальний план дій.

Команда Interlegal готова захищати ваші інтереси, вдаючись до найбільш гнучких методів, спрямованих на максимально швидке вирішення конфлікту та мінімізацію ваших витрат.

Авторы: