Чи застосовуються норми трудового законодавства до директора ТОВ при стягенні збитків?

Короткий виклад обставин. Директор товариства з обмеженою відповідальністю уклав договори на поставку товарів за ціною, яка значно перевищувала ринкову. В результаті товариству були нанесені збитки на суми близько 7,5 мільйонів гривень. Учасники в інтересах товариства звернулися до суду задля стягнення з директора нанесених збитків. Суди першої та апеляційної інстанції задовольнили поданий позов. Не погодившись з цим, директор подав касаційну скаргу. На думку директора, судами попередніх інстанцій невірно застосували норми трудового законодавства щодо матеріальної відповідальності працівників перед товариством.

За результатами розгляду Верховний Суд підтвердив недобросовісну та нерозумну поведінку директора. Суд також зазначив, що цими діями директор діяв всупереч інтересам самого товариства і це призвело до нанесення значних збитків останньому.

Верховний Суд також погодився з судами попередньої інстанції, що норми Кодексу законів про працю України (КЗпП) не застосовуються до дій директора у цій ситуації. В розумінні чинного законодавства директор є посадовою особою товариства.

Цивільним та Господарським кодексами встановлена особлива відповідальність для посадових осіб товариства, якщо вони діють всупереч інтересам останнього. Водночас стаття 132 КЗпП встановлює правила матеріальної відповідальності для працівників підприємства за спричинену шкоду – у межах середнього місячного заробітку.

Незважаючи на трудові відносини між Товариством і його директором, при відповідальності директора як посадової особи товариства пріоритетно застосовуються норми цивільного законодавства (а не трудового).

Отже, ВС роз’яснив, що правовий статус посадових осіб, у тому числі директора, які здійснюють управління діяльністю Товариства, значно відрізняється від статусу інших працівників. Це обумовлено специфікою трудової діяльності директора – управлінням товариством. З огляду на це, до директора Товариства не застосовуються норми трудового законодавства щодо матеріальної відповідальності у межах середнього місячного заробітку.