Як Interlegal морські милі та страховку рахував

Питання очікування в Сулінському каналі вже встигло набити оскому як для фрахтувальників, так і для судновласників. Але трапляються й унікальні випадки, коли ситуація стає дедалі глибшою, аніж банальне компенсування простою тоннажу. Саме такий кейс ми нещодавно додали до нашої колекції успішно завершених.  

Починалося все дуже типово: судно було зафрахтовано нашим Клієнтом на два рейси з Греції до Ізмаїлу з вантажем дизельного палива, які успішно виконало. На перший погляд можна сказати, що тут нема нічого цікавого, але в обох випадках судно за інструкцією фрахтувальника очікувало на вивантаження, дрейфуючи на злощасній 44-й милі Дунаю. Чому саме злощасній – зрозумієте потім. 

Насправді, усе це могло б мати хепі енд, але після закінчення рейсів судновласники додали ложку дьогтю.  

Справа в тому, що усі судозаходи в українські порти наразі пов’язані з військовими ризиками. Ставки на страхування суден іноді є настільки величезними, що судновласники втрачають свідомість, побачивши кінцеві інвойси. Щоб зберегти здоров’я, останні прописують у чартерах однозначні умови, чітко визначаючі, що вони покривають лише частину простою в зонах додаткових ризиків, а все, що вище певного часу, мають компенсувати фрахтувальники. 

Базуючись на цьому всьому, судновласники прислали нашим клієнтам інвойс на більш ніж 200,000 USD за цю саму додаткову військову страховку (вона ж EWRI – Extra War Risk Insurance, вона ж AWRP – Additional War Risk Premium).  

Занурившись у кейс з головою, ми з’ясували, що у своїх розрахунках судновласники та їх страхова не зовсім уважно дивилися на фактичне місцерозташування судна (що, звісно ж, було в їхніх інтересах), що наприкінці стало їх фундаментальною помилкою. Фрахтувальники у свою чергу наполягали, що 44 миля Дунаю взагалі не є зоною військових ризиків. Але, як це часто буває, істина ховалася десь посередині. Суть в тому, що фарватер розділяє Дунай на дві сторони: українську (де EWRI нараховується) та румунську (де додаткових витрат на таке страхування немає).  

Відстеживши судно буквально по хвилинах, ми виявили, що через дрейфування воно хоч і перебувало 44-й милі, але постійно змінювало свої координати та по черзі знаходилося як з однієї сторони фарватеру, так і з іншої, тому сума інвойсу мала бути значно меншою.  

Після величезної кількості суперечок нам вдалося не тільки привести сторони до мирової угоди, знизивши початкову суму претензії більше ніж удвічі, а ще й зберегти гарні комерційні відносини між судновласниками та фрахтувальниками.  

Про те, як юристи Interlegal розплутували усі вузлики цього кейсу, наша команда розповідала на конференції EBA Expert Talks: «Дунай – Логістика по-новому» 2.0 (сам виступ ви можете подивитись тут) Детальніше про наші з Европейською Бізнес Ассоціацією заходи ви можете дізнатися з наших соціальних мереж (спойлер: слідкуйте за анонсами аби нічого не пропустити). 

Звертайтеся до Interlegal, щоб виграти свої найскладніші кейси

Над проектом працювала команда у складі молодшого юриста Діани Михайлової , claims handler’а Олексія Банних, провідного юриста Тараса Драгана під керівництвом ассоційованого партнера Карини Горової та партнера Олексій Ремесло .