Законопроєкт №8137: яких змін варто чекати щодо КІК

З жовтня минулого року Верховна Рада України розглядає законопроєкт №8137. Він містить зміни для виправлення ряду неузгодженостей щодо КІК, які виникли у резидентів України на практиці.

Перше читання в листопаді 2022 року було невдалим: законопроєкт не знайшов підтримки серед депутатів і був відправлений на доопрацювання в профільний комітет. І тільки 2 травня цього року доопрацьована версія законопроєкту була прийнята за основу Верховною Радою України. Наразі проект очікує на друге читання.

Пропонуємо розглянути окремі цікаві зміни до Податкового кодексу України:

1. Законопроєктом №8137 пропонується визнавати КІК, як іноземну компанію, в якій резиденту України належить частка в 50% і більше (на сьогодні розмір частки повинен складати більше 50%). Така зміна дозволить поширити правила КІК на іноземні компанії, які належать порівну (по 50%) резиденту та нерезиденту України.

2. Важливим нововведенням є встановлення чіткої дати, станом на яку треба визначати частку резидента (або резидентів) України в іноземній компанії для цілей КІК. Таким моментом пропонується визнати 31 грудня відповідного календарного року.

3. Законопроєкт містить цікаві положення щодо фактичного контролю резидента України над КІК. Перелік ознак, що свідчать про фактичний контроль резидента України над іноземною компанією доповнюється двома новими. Так, підтвердженням фактичного контролю слугуватиме:

    - довіреність з фактичними повноваженнями, яка видана іноземною компанією на строк більше ніж 183 дні в календарному році (раніше такий строк було визначено як більше ніж на один рік). Такими довіреностями будуть вважатися генеральні довіреності або довіреності з суттєвими повноваженнями у повіреного (наприклад, на власний розсуд здійснювати угоди щодо відчуження або набуття компанією активів з балансовою вартістю 10% і більше від загальної вартості усіх її активів);
    - наявність у номінального директора обов’язку виконувати обов’язкові вказівки (інструкції) контролера (при цьому такий номінальний директор повинен бути призначений на строк більше 183 днів в календарному році).

4. Найочікуванішою зміною, що містить цей законопроєкт, є істотне зменшення розміру штрафних санкцій за порушення податкового законодавства щодо КІК. Зокрема, пропонується зменшити розмір штрафу до 129 450 грн за неповідомлення української податкової про набуття або припинення контролю над іноземною компанією або іноземним правовим утворенням (трастом, партнерством, фондом). Окрім цього, пропонується передбачати окремо відповідальність за несвоєчасне повідомлення української податкової про вищезазначені факти і передбачити штраф в розмірі 2 589 грн за кожен день прострочення, але не більше ніж 64 725 грн. Для порівняння на сьогодні Податковий кодекс України встановлює штраф в розмірі 776 700 грн за неповідомлення податкового органу України про набуття або припинення контролю над КІК. 

Однак, окрім проаналізованих вище змін, закононопроєкт №8137 містить також багато інших нововведень та змін в існуючі податкові норми щодо КІК.

Чекаємо наступний розгляд цього законопроекту та готуємось до аналізу проголосованих змін.