24/7

Як визнати в Україні рішення іноземних судів та арбітражів? 5 цікавих питань

2 июня 2021 г.: ru 6 6 июня 2021 г.: ru 3 10 июня 2021 г.: ru 2 всего: 9002.06.21

Україна давно є активним учасником міжнародних бізнес-відносин та, як наслідок, питання визнання рішень іноземних судів та міжнародних арбітражів на території України є актуальним та важливим елементом. 

Для початку хочемо запевнити, що інститут визнання рішень міжнародних арбітражів та іноземних судів в Україні успішно працює. Таке право передбачено законодавством України та, виходячи із нашої практики, така процедура не є новою для український судів та ви можете очікувати на успішний результат при належному виконанні деяких вимог та правил. 

Оскільки питання визнання здебільшого турбують юристів або власників бізнесу ми зібрали відповіді на найпоширеніші питання серед наших клієнтів та сподіваємось вони стануть вам у нагоді. 

 

Питання 1. Яким законодавством така процедура передбачена в Україні? Чи є ратифіковані міжнародні акти з цього питання? 

 

Законодавство України з цього питання складається з Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про міжнародне приватне право», а також укладених Україною з іншими країнами, яких, до слова, відносно небагато. Питання визнання міжнародних арбітражів врегульовано відповідною конвенцією від 1958 року, а міжнародна конвенція, яка регламентує порядок визнання рішень іноземних судів на сьогодні не існує. 

 

Питання 2. У якому випадку можна звертатися із заявою про виконання рішення? 

 

У випадку, якщо ви щасливчик, а у вас на руках наявне рішення міжнародного арбітражу чи іноземного по відношення до України суду, яке набрало законної сили, то варто звернути увагу на два моменти: 

Боржником має бути особа резидент – України чи юридична особа, яка зареєстрована в Україні; 

Боржник – повинен мати майно на території України. 

 

Питання 3. Чи є різниця, яке майно може бути підставою для прийняття заяви про визнання та відкриття провадження в суді? 

 

Хоча жоден з вищевказаних актів законодавства України не дає підстав для такого підходу, суди частіше за все відмовляють в прийнятті до розгляду заяв, в яких підсудність українським судам визначена виходячи з того що на території України знаходиться рухоме майно (зазвичай це комерційні транспортні засоби: морські, річкові, повітряні судна, автомобілі), що належить боржнику. 

Виключення з цих правил є і вони – велика рідкість.  Нещодавно нам вдалося успішно визнати рішення Лондонського міжнародного арбітражу з огляду на те, що на момент звернення до суду судно боржника зайшло до морського порту України для завантаження. 

 

Питання 4. Як же можна звертатися до суду на підставі знаходження морського судна боржника на момент подачі заяви до суду, якщо під час розгляду справи на території України судна вже не буде? 

 

Тут слід звернути увагу на два моменти, 

По-перше, все можливо при належній практиці. Навіть арештувати судно до моменту розгляду питання про визнання рішення на території України для виконання. Це не проста процедура, проте в нашій практиці є випадки, коли ми арештовували морське судно боржника одночасно разом з подачею заяви про визнання рішення проти нього. 

По-друге, досить дивно, проте процесуальне законодавство України не встановлює, що вказане майно має бути в боржника під час розгляду заяви та винесення рішення, тому формально немає підстав для відмови в задоволенні заяви про визнання з цієї підстави. 

 

Питання 5. Куди звертатися? 

 

Якщо визнанню підлягає рішення будь-якого комерційного арбітражу, то звертатись завжди потрібно лише в апеляційний суд, юрисдикція якого розповсюджується на місто Київ. Якщо визнається рішення будь-якого іноземного суду, то звертатися потрібно до місцевого суду у відповідності до місця знаходження (реєстрація Боржника) чи його майна. 

Звичайно ж шлях правосуддя буває не простим. Сторона може зіткнутися з необхідністю не тільки обґрунтувати належними доказами наявність рішення іноземного суду, його вступ в законну силу, але і наявність компетенції у іноземного суду розглянути спір за участю відповідача. 

Підставою для виникнення у суду додаткових питань є активна позиція відповідачів, які, використовуючи всі дозволені і не дозволені законом способи (до останніх відносяться процесуальні диверсії), намагаються затягнути судовий процес або відвести його до повторного розгляду українським судом спору по суті. Кожен з описаних випадків тягне додаткові ризики для позивача, час та гроші.  

Вищевикладене дає розуміння того, що до визнання рішень іноземних судів в Україні не слід ставитися як до формального процесу констатації українським судом вердикту винесеного іноземним судом. Не рідкісні випадки, коли українські суди при розгляді заяв про визнання рішень іноземних судів розглядають питання, які відносяться до розгляду спору по суті, що природно використовується опонентами, як мінімум, для затягування судового процесу. 

 

Тому, найкраща рекомендація, якщо бажаєте, щоб процес визнання вашого рішення в України пройшов спокійно та ви не «втратили» вже вигране рішення, крайнє рекомендуємо звертатися до професіоналів. 

 

Автор: