24/7

Шануйтеся (страхуйтеся), панове!

28 мая : ru 27 29 мая : ru 20 27 мая : ru 16 всего: 11827.05.24

Давайте поговоримо про ризики? Ви, мабуть, скажете, що лише про них і про них. Але це ж так цікаво, скажемо ми, особливо якщо це страхові ризики, які називають Extra War Risk Insurance (EWRI, якщо коротко і не так пафосно).  

Як Ви, ми певні, знаєте, питання очікування в Сулінському каналі вже встигло набити оскому як для фрахтувальників, так і для судновласників. Але трапляються й унікальні випадки, коли ситуація стає дедалі глибшою, аніж банальне компенсування простою тоннажу, що вже так чи інакше є врегульованим питанням з позиції фіксування таких моментів у чартерах.  

На основі одного нетипового кейсу ми спробуємо розкрити проблематику воєнних ризиків та їхнього страхування, але мова піде не про це. 

Починалося все досить типово: судно було зафрахтовано на два рейси з Греції до Ізмаїлу з вантажем дизельного палива, які успішно виконало. На перший погляд можна сказати, що тут нема нічого цікавого, але в обох випадках судно за інструкцією фрахтувальника очікувало на вивантаження, дрейфуючи на злощасній (так, ви і про неї чули теж багато міфів) 44-й милі Дунаю.  

 Чому саме злощасній? Зрозумієте потім, але не на своїй шкірі, а просто почитавши про чужий досвід.  

Насправді, усе це могло б мати хепіенд, але після закінчення рейсів судновласники додали ложку дьогтю. 

Справа в тому, що усі (підкреслюємо: усі) суднозаходи в українські порти наразі пов’язані з військовими ризиками. Ставки на страхування суден іноді є настільки величезними, що судновласники втрачають свідомість, побачивши кінцеві інвойси. Щоб зберегти здоров’я, останні прописують у чартерах однозначні (ха-ха-ха) умови, чітко визначаючи, що вони покривають лише частину простою в зонах додаткових ризиків, а все, що вище певного часу, мають компенсувати фрахтувальники.

Базуючись на цьому всьому, судновласники прислали нашим клієнтам інвойс на більш ніж USD 200’000  за цю саму додаткову військову страховку. 

 Занурившись у кейс з головою, ми з’ясували, що у своїх розрахунках судновласники та їх страхова не зовсім уважно дивилися на фактичне місцерозташування судна (що, звісно ж, було в їхніх інтересах), що наприкінці стало їх фундаментальною помилкою. Фрахтувальники у свою чергу наполягали, що 44-та миля Дунаю взагалі не є зоною військових ризиків.  

Їхня логіка базувалася на принципі, що чартер відсилав нас до загальних правил страхування Лондонського страхового ринку, який є неймовірно респектабельною та визнаною в світі інституцією, де відбувається подальше посилання до Joint War Committee (JWC). Безумовно Лондонський ринок морського страхування Lloyd's є взірцем глобального страхування та перестрахування, оперуючи безпрецедентним досвідом у сфері морських та судноплавних ризиків, але щодо вказаного питання коментування було визначено досить скромно: усі наземні води України 

Тому, як це часто буває, істина ховалася десь посередині. Суть в тому, що фарватер розділяє Дунай на дві сторони (ось вона, еврика для іноземних колег): українську (де EWRI нараховується) та румунську (де додаткових витрат на таке страхування немає). 

Нам довелося брати калькулятор та лінійку, які є хорошими помічниками в багатьох життєвих ситуаціях, і відстежувати судно буквально по хвилинах. Так ми виявили, що через дрейфування (а можливо з інших причин, відомих лише вищим силам і капітану судна) воно хоч і перебувало на 44-й милі, але постійно змінювало свої координати та по черзі знаходилося як з однієї сторони фарватеру, так і з іншої, тому сума інвойсу мала бути значно меншою. 

Зрозуміло, що шляхом математичних підрахунків, після величезної кількості суперечок, погроз арбітражами та посиланнями на найрізноманітніше аргументи, які не мають жодного значення для цієї справи, нам вдалося не тільки привести сторони до мирової угоди, знизивши початкову суму претензії більш ніж удвічі, а ще й зберегти гарні комерційні відносини між судновласниками та фрахтувальниками, що ми вважаємо своєю ледь не найбільшою перемогою, оскільки розуміємо важливість таких питань для Клієнтів.   

Які висновки? Якщо ви банально не хочете грати в орла та решку (а ми знаємо, що ви не хочете, бо ви обрали займатися прогнозованим бізнесом, а не азартним іграми), то пропонуємо пам’ятати два моменти, що стосуються як мінімум нашого кейсу:   

  1. Не бійтеся адекватно прописувати умови чартеру. Проста відсилка до умов JWLA є невигідною ні для судновласника, ні для фрахтувальника, оскільки виключає будь-яку прогнозованість. Напишіть, що і як ділиться, врахуйте географічні та юридичні особливості місця очікування судна, дозвольте принцип pro rata, що визначає коефіцієнт поділу грошових виплат по домовленій одиниці часу (наприклад, по годині).  

  1. Знайте, що жодна миля і жодні звичні для вас правила – не панацея і не варто на них покладатися, як на якісь безумовні речі. На практиці усе буває набагато простіше і набагато складніше одночасно, тому краще просто читайте пункт один).  

 На завершення скажу, що війна, мабуть, кине нам ще не один виклик (і це далеко не завжди про право), але точно варто вірити і знати, що жодна із цих ситуацій не безвихідна, просто важливо трішки глибше і спокійніше вивчити питання.