Податкове резидентство – що це таке і та як його визначати?
6 Листопада, 2024
7
Питання податкового резидентства стали особливо актуальними з початком повномасштабного вторгнення в Україну. Мільйони українців виїхали за кордон, де одні отримали тимчасовий захист, а інші – навіть посвідки на проживання. Залишаючись в іноземній країні, вони працевлаштувалися, перевезли сім’ю або релокували власний бізнес в нову країну. У підсумку, нова держава почала оподатковувати дохід, який вони отримують там. В той же час Україна продовжує вважати цих людей своїми резидентами та претендувати також на їх доходи. Задля уникнення подвійного оподаткування доходу важливим є питання визначення податкового резидентства особи.
Нагадаємо, що окрім правил оподаткування на українських резидентів розповсюджуються правила КІК (контрольованих іноземних компаній). За цими правилами резиденти України зобов’язані звітувати та повідомляти про власні іноземні компанії, а в окремих випадках також сплачувати податки з доходу таких компаній-нерезидентів. Також слід пам’ятати про правила автоматичного обміну інформації між країнами в рамках стандарту CRS (Common Reporting Standard). У випадку відкриття рахунку за межами України іноземний банк обов’язково запитає про державу вашого податкового резидентства. Якщо це українське резидентство, то раз на рік інформація щодо рахунку та його залишку буде направлятися в Україну. Ці правила СRS вже діють у 120 державах світу.
З огляду на це, на сьогодні питання аналізу та визначення податкового резидентства стало особливо актуальним для власників бізнесу. В таких обставинах, на перший погляд, клієнтам, які фактично проживають за кордоном, нелегко розібратися в питаннях: податковим резидентом якої держави я є на сьогодні, чи продовжую я бути резидентом України та як мені змінити податкове резидентство? Це питання ускладняється також тим, що в Україні на сьогодні немає ані процедури втрати або відмови від індивідуального податкового номеру, ані отримання сертифікату, довідки про статус нерезидента.
Враховуючи актуальність та багатоаспектний характер викладеної проблеми, зупинимося детальніше на питанні податкового резиденства, його ознаках та тонкощах аналізу.
Перш за все, податкове резидентство не прирівнюється до громадянства та не визначається автоматично за посвідкою на постійне проживання. Статус резидентства є більш широким поняттям та визначається як більш тісний зв’язок фізичної особи з державою її постійного перебування. Такий зв’язок та його тісний характер встановлюється на підставі аналізу наступних ознак (критеріїв):
- місце постійного проживання особи;
- центр її життєвих інтересів (особисті, соціальні та економічні зв’язки особи з державою);
- її перебування в державі понад 183 дні протягом календарного року;
- держава її громадянства (підданства).
Місцем постійного проживання не вважається зареєстрована адреса проживання особи. Цей критерій є більш широким і охоплює будь-яку житлову нерухомість у власності особи. Окрім цього, житло, яке знаходиться у довгостроковому (три і більше місяців) користуванні особи, свідчить також про місце постійного проживання для цілей резидентства.
Центр життєвих інтересів являє собою сукупність особистих, економічних та соціальних зв’язків особи з країною свого резиденства. При дослідженні економічних зв’язків беруться до уваги факти ведення бізнесу або працевлаштування в державі, розмір та характер отримуваних доходів особою.
Особисті зв’язки визначаються за:
- місцем проживання членів сім’ї, зокрема дружини та неповнолітніх дітей,
- місцем роботи або отримання дружиною доходу, місцем навчання дітей,
- місцем медичного обслуговування особи або членів сім’ї, тощо.
Цікаво, що за Податковим кодексом України діючий статус ФОП або проживання членів сім’ї особи в нашій державі є достатньою підставою для визнання в Україні центру життєвих інтересів в контексті податкового резидентства.
Для правильного визначення податкового резиденства варто пам’ятати, що ці критерії аналізуються та застосовуються послідовно. Простіше кажучи, на першому етапі аналізується місце постійного проживання особи, наприклад в Україні та Німеччині. Якщо у особи немає в Україні житлової нерухомості, але вона має в довгостроковій оренді квартиру в Німеччині, то її можна вважати резидентом останньої. При цьому інші критерії надалі не аналізуються. Інша ситуація виникає, коли у особи є житло в обох країнах і визначити податкове резидентство по цьому критерію неможливо. В такому разі вже потрібно аналізувати та визначати її центр життєвих інтересів.
Як це працює на практиці?
Розглянемо на 2 кейси для порівняння:
- Особа вже більше 6 років проживає в Німеччині, де має власне житло, місцеву компанію і навіть щорічно подає податкову декларацію. Однак в Україні вона також мала квартиру, компанію та продовжувала бути ФОП (хоча діяльності не здійснювала). За українським законодавством незакритого ФОП стало достатньо, щоб вважати її податковим резидентом України і, як наслідок, на клієнта продовжували поширюватися правила КІК щодо його іноземної компанії.
- Інший кейс стосувався нашого клієнта, якому належала компанія в ОАЕ. Сам Клієнт постійно проживав між двома державами. Саме місце проживання його сім’ї в Україні стало вирішальною обставиною для визнання його центра життєвих інтересів в Україні та резидентом нашої держави відповідно.
Як можна побачити, визначення податкового резидентства та аналіз ознак резидентства України є індивідуальним та унікальним для кожної ситуації. При цьому нерідко особисті аспекти життя особи можуть грати вирішальну роль для визнання її резидентом України.
Цікаво, що наявна судова практика містить лише поодинокі старі рішення стосовно аналізу питань резиденства та застосування відповідних норм ПКУ. Однак, у вказаних рішеннях суди взагалі відразу аналізували усі критерії резидентства, що суперечить нормам Податкового кодексу України. Такий судовий підхід також протирічить позиції Організації Економічного співробітництва та розвитку як єдиної міжнародної організації, компетентної у цій сфері. Водночас, ці рішення варті уваги для розуміння факторів та конкретних обставин, які впливають на визначення податкового резидентства особи.
Так, в рамках справи №826/48/17 у постанові від 20.03.2017 Окружний адміністративний суд м. Києва встановив у позивача статус податкового резидента Франції. Суд спирався на такі обставини:
- договір оренди житла у Страсбурзі (яке позивач орендував разом із дружиною);
- роботу дружини позивача в Раді Європи;
- довідку Держприкордонслужби України про кількість днів перебування в Україні;
- контракти на надання експортних послуг, стороною яких був позивач як індивідуальний підприємець.
За вказаною фабулою укладений договір оренди житла свідчить про місце постійного проживання позивача у Франції. Центр життєвих інтересів позивача також знаходиться у Франції, оскільки він проживає там з дружиною, сам здійснює бізнес-діяльність як підприємець, а дружина має там роботу.
При розгляді іншої справи №280/2725/19 у рішенні від 24.09.2019 Запорізький окружний адміністративний суд визнав позивача податковим резидентом Іспанії. Факт постійного проживання позивача там був доведений посвідкою на постійне проживання в Іспанії, карткою медичного обслуговування, випискою міськради Барселони з реєстру жителів муніципалітету.
Таким чином, визначення податкового резидентства є важливим для визначення місця оподаткування власних доходів, для поширення правил КІК щодо своїх іноземних компаній та для цілей СRS. Аналіз податкового резиденства є комплексною та індивідуальною процедурою, що охоплює аналіз комерційних та особистих аспектів життя особи та членів його сім’ї.
Команда Interlegal проконсультує Вас з різних питань податкового резидентства, комплесно проаналізує Вашу ситуацію, допоможе визначити резидентство та розробити покроковий план його змін з урахуванням персональних обставин.
