Чергова пеня за порушення граничних строків для Експортера
11 Листопада, 2021
3
Подолавши мільйон проблем та все ж таки експортувавши товар, українські експортери мають тримати руку на пульсі, оскільки є ймовірність виникнення ситуації, коли товар експортовано, проте кошти за товар не поступають на рахунок експортера протягом тривалого часу.
Більше того покупець відмовляється оплати вартість поставленого товару, чи не виходить на зв’язок, або заперечує отримання товару. Така ситуація є не лише фінансово «приємною» для експортера, але крім цього у експортера виникає ще одна проблема – порушення валютного законодавства, в частині недотримання граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів.
Важливий життєвий урок через…
Національний банк України (далі НБУ) наділений повноваженнями встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів.
З 02.01.2019 р. НБУ встановлено граничні строки розрахунків, які становлять 365 календарних днів.
При цьому граничні строки розрахунків:
– не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів, сума якої є меншою 400 тисяч гривень (еквівалент в іноземній валюті), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;
– застосовуються з урахуванням установлених НБУ особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки, що визначені відповідною постановою НБУ.
Валютний нагляд за дотримання граничних строків розрахунків здійснюється банком резидента.
При експорті товару банк розпочинає відлік установлених НБУ граничних строків розрахунків з оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується та підлягає митному оформленню, або — підписання акту чи іншого документа, що засвідчує постачання нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар не підлягає митному оформленню).
За недотримання строків розрахунків передбачено санкції у вигляді нарахування пені за кожен день прострочення в розмірі 0,3 % суми неотриманих коштів за договором у національній валюті або в іноземній валюті, перерахованій у гривні за курсом НБУ, установленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неотриманих коштів за договором.
Для уникнення нарахування штрафних санкцій експортер має можливість:
– зупинити строк розрахунків за операціями з експорту товару;
– зменшити суми грошових коштів, що мали надійти за експорт.
Зупинення строку розрахунків за операціями з експорту товарів
Відповідно до законодавства перебіг строку розрахунків за операціями з експорту товарів та нарахування ЗЕД-пені зупиняється у разі виникнення форс-мажорних обставин: на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. При цьому експортеру потрібно отримати відповідний документ для підтвердження настання форс-мажорних обставин та їх закінчення, за загальною практикою це довідки Торгово промислової палати України чи аналогічного іноземного органу.
Також перебіг строку розрахунків зупиняється у разі вчиненням резидентом дій, направлених на стягнення заборгованості, а саме звернення з позовною заявою до суду чи арбітражу про стягнення з нерезидента заборгованості за контрактом, або ініціювання аналогу виконавчого впровадження в іноземній державі на підставі документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку. В такому випадку строк розрахунків зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
Однак необхідно враховувати, що у разі ухвалення судом, арбітражем рішення незадовільного для експортера (відмова чи часткове задоволення позову, не відкриття судового провадження), а також визнання документа про стягнення заборгованості з нерезидента, що виданий в позасудовому порядку, таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки експортера, строк розрахунків за операції з експорту товару поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
Зменшення суми грошових коштів
Крім зупинення граничних строків, експортер має можливість використати опцію щодо зменшення суми грошових коштів, що мали надійти на користь резидента як оплата за експорт товару.
Серед таких інструментів зокрема передбачені наступні:
– товари знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено, загублено – на суму їх вартості (якщо право власності на товар відповідно до умов договору належить резидентові). Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події.
– відбувається повне або часткове повернення резиденту товару, що був поставлений нерезиденту за експортним договором, у зв’язку з повним або частковим невиконанням сторонами взаємних зобов’язань за експортним договором – на суму вартості такого товару, оформленого МД типу ІМ-40 “Імпорт”, ІМ-41 “Реімпорт”, ІМ-51 “Переробка на митній території”, ІМ-75 “Відмова на користь держави”, ІМ 76 “Знищення або руйнування” та за наявності відповідної інформації в реєстрі МД.
Для реалізації передбачених законодавством інструментів експортеру потрібно:
– провести процедуру Claims handling з контрагентом, та вимагати сплати вартості товару чи повне або часткове повернення товару, а також належно оформити відповідну операцію;
– звернутись з позовною заявою до суду чи арбітражу про стягнення з нерезидента заборгованості за контрактом;
– належним чином підтвердити виникнення форс-мажорних обставин;
– провести детальний аналіз ситуації, звернутися до перевізника для з’ясування статусу товару та документального його підтвердження, можливості ре-експорту, адже у кожного перевізника свої вимоги до документів та порядку ре-експорту вантажу;
– у випадку наявності ознак кримінального правопорушення звернутися до правоохоронних органів країни призначення вантажу та ініціювати кримінальне провадження;
– правильно використати документи на території України.
Таким чином, зменшити ризики нарахування штрафних санкцій за невиконання валютного законодавства цілком реально, проте потрібно вчасно зрозуміти проблему та розробити фактичний план дій, з метою мінімізації витрат та ризиків, що не викличе труднощів з досвідченими юристами.
Враховуючи міжнародний статус Interlegal, наявність асоційованих офісів по всьому світу та значний досвід у вирішенні подібних проблем експортера, ми готові оцінити та запропонувати план дій з урахуванням саме вашої ситуації.
Так, наприклад, ми знаємо, що питання оплати чи повернення товару в більшості випадках вирішуються за допомогою професійного claims handling. Адже саме місцеві юристи, які розуміють специфіку місцевого законодавства та знають особливості менталітету контрагента, найкраще провадять врегулювання спору використовуючи такий формат.
Міжнародна юридична компанія Interlegal завжди готова включатися в переговорний процес за участю наших колег з асоційованого офісу країни, де знаходиться Ваш товар.
Крім цього при поверненні товару команда Interlegal розуміє як і специфіку місцевих законів – як оформити повернення з точки зору митного законодавства, так і специфіку роботи морського перевізника. Наприклад, якщо перевезення товару здійснювалося в контейнері морським лінійним перевізником ми знаємо як визначити статус вантажу, які документи потрібні для ре-експорту вантажу та зможемо супроводжувати Вас на кожному етапі цього процесу.
