Навіщо проводити due diligence об’єкту угоди?
5 Червня, 2019
3
Due diligence — стандартна процедура для складання об’єктивного уявлення про об’єкт інвестування — давно не know-how для розвинених ринків. Водночас українські інвестори не поспішають проводити таку перевірку і покладаються на власне чуття, вдачу і порядність контрагентів.
У зв’язку з цим наведу реальний приклад справи з недавньої практики, коли належно проведене due diligence дозволило істотно заощадити кошти інвестора, а також значно зберегти час.
Задача
До нас звернувся клієнт — європейський інвестор, власник великого промислового підприємства із завданням купівлі заводу в Україні. До 2017 року завод вів активну діяльність, однак, на момент ініціативи купівлі з боку покупця тимчасово зупинив роботу.
Для прийняття остаточного рішення про придбання цілісного комплексу і розуміння поточного стану справ підприємства, в тому числі для виявлення всіх наявних ризиків з юридичного боку, клієнт вирішив провести повну перевірку підприємства — due diligence.
Пошуки рішення
Юристи в інтересах інвестора провели комплексну перевірку підприємства, починаючи від моменту його реєстрації.
1. Перевірялась історія створення та реєстрації юридичної особи, а також всі подальші зміни у статутних документах — зміни складу засновників, їхні частки, перевірка статутного фонду і майна на балансі підприємства. Окрему увагу фахівці приділили аналізу дотримання процедури й правомірності змін складу учасників.
Для чого: Нерідко бувають випадки, коли колишні учасники/засновники пред’являють претензії, а надалі навіть ініціюють судові розгляди, оскаржуючи неправомірність змін складу учасників, чим часто блокують повноцінну роботу підприємства. Також буває, що керівники компаній підписують господарські договори, не маючи на це відповідних повноважень, що також в 90% випадків призводить до судових позовів, чого новий власник явно не прагне.
2. Вивчалися всі господарські договори підприємства за останні 3 роки (загальний строк позовної давності) для того, щоб інвестор мав повну інформацію по роботі промислового комплексу, в тому числі: наявність боргів, поточних зобов’язань як підприємства так і до нього.
3. Перевірялась податкова звітність підприємства, зокрема наявність податкової заборгованості, що могло б істотно вплинути на фінальну ціну угоди.
4. Перевірці підлягало рухоме та нерухоме майно підприємства. Крім об’єктів нерухомості, в даному випадку, клієнта цікавило дороге промислове обладнання, яке також могло бути об’єктом застави.
Для чого: На сумлінність і порядність контрагента не завжди можна сподіватися. Наприклад, земельна ділянка/будови на цій ділянці можуть бути передані в іпотеку або ж заарештовані за рішенням суду. Тому критично важливо перевірити яким чином це майно було придбано і передано на баланс підприємства для чіткого розуміння можливостей розпорядження цим майном.
5. Перевірялась документація із земельної ділянки на предмет наявності кадастрового номера, державного акту на право власності, договори оренди частини земельної ділянки, відповідність інформації у технічній і правовстановлюючої документації. Окрему увагу юристи приділили питанню використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення.
6. Дотримання трудового законодавства також заслуговує на окрему увагу. В рамках проведення перевірки для клієнта, були повністю вивчені трудові документи, в тому числі наявність необхідного колективного договору, штатного розкладу, посадових інструкцій, дотримання законодавства щодо відпусток, лікарняних і правомірність наказів про звільнення працівників.
7. Обов’язковою для due diligence є перевірка наявності/відсутності необхідних законом дозволів та ліцензій. На прикладі нашого кейсу, беручи до уваги специфіку діяльності підприємства, ключовою умовою була наявність дозволу на проведення робіт підвищеної небезпеки. З огляду на те, що інвестор, будучи іноземною особою, не може знати всі тонкощі українського законодавства, а наявність таких документів є однією з основних в діяльності такого підприємства, то без втручання юристів з’ясувати наявність такого дозволу не було можливим.
8. Особливістю проведення зазначеного due diligence стала перевірка дотримання підприємством антимонопольного законодавства. Для розуміння можливості здійснення угоди як такої, було досконально вивчено антимонопольне законодавство, перевірені фінансові показники всіх компаній, що брали участь в угоді.
Для чого: Без цього етапу клієнт міг провести всі підготовчі дії щодо угоди, яка могла б бути зупинена Антимонопольним Комітетом України, що у свою чергу, призвело б до необґрунтованих збитків на підготовчому етапі.
9. Окремій перевірці в описуваному випадку підлягала наявність судових спорів, як уже завершених, так і чинних, а також виконавчих проваджень.
Для чого: Виходячи з картини судових суперечок, можна скласти “портрет” контрагента. Наприклад, якщо контрагент виступає відповідачем у 10 справах, варто замислитись щодо його надійності в принципі. Вказане стосується також і примусового виконання рішень, що дуже показово характеризує контрагента в частині виконання своїх зобов’язань.
З іншого боку, може статися ситуація, коли контрагент виступає позивачем. У такому випадку потенційний інвестор бере до уваги всі нюанси матеріалів судових справ і перспективи їх розгляду.
Результат
У результаті due diligence клієнт отримав повну картину поточного стану справ підприємства, детально познайомився з його юридичною історією, комерційним станом, оцінив наявність заборгованостей або невиконаних зобов’язань.
Надалі, володіючи цією інформацією, він зміг об’єктивно оцінити чинні ризики й можливі втрати. Також, оперуючи даними фактами, клієнт зміг використовувати їх як важливий пункт впливу на контрагента при переговорах, що допомогло істотно знизити кінцеву ціну угоди у свою користь.
Підсумкова сума угоди склала понад $5 млн, що повністю влаштувало покупця.
Опубліковано у виданні https://investory.news
